У п'яту неділю після П'ятидесятниці відбулося недільне богослужіння, яке очолив архімандрит Константин (Марченко). Після молитви і читання Святого Євангелія отець звернувся до вірян зі словом проповіді, у якій закликав кожного замислитися над своїми взаєминами з Богом. Кожен християнин повинен навчитися відкривати своє серце і розум, щоб почути Божу волю та відповісти на важливе запитання: «Чого Господь чекає від мене в цьому житті?»

Отець Константин закликав чесно поглянути на власне духовне життя, запитуючи себе: «Чому я йду за Христом? Чи справді маю потребу в Ньому?» Він підкреслив, що християнин не повинен виправдовувати своїх духовних слабкостей, а навпаки – вчитися бачити їх, боротися з ними та зростати у вірі. Господь очікує від людини внутрішнього преображення. Він бажає бачити нас людьми глибокими, думаючими, здатними аналізувати свої вчинки та робити правильні духовні висновки. Людина покликана відрізнятися від інших створінь не лише розумом, а насамперед здатністю любити, прощати, виявляти благородство душі.

Архімандрит Константин звернув увагу на те, що духовне поневолення не виникає раптово. Воно починається з нерадіння, байдужості та небажання працювати над собою. Із цього народжуються шкідливі звички, які згодом перетворюються на пристрасті та поневолюють людину. Коли розум затьмарюється гріхом, людина починає жити лише тілесними бажаннями, забуваючи про те, що вона є вінцем Божого творіння. Саме тому кожен християнин покликаний невпинно працювати над собою, жити в молитві, покаянні та любові до Бога і ближніх.