Цього дня Церква вшановує пам'ять всіх святих, які своїм життям засвідчили вірність Богові та стали прикладом християнського подвигу для кожного християнина.

Після читання Євангелія архімандрит Константин (Марченко) виголосив проповідь, присвячену темі святості. Отець Константин наголосив, що у сучасному світі святість часто не є популярною цінністю, адже суспільство нерідко задовольняється лише гучними заголовками, не бажаючи заглиблюватися у справді важливі речі.

Святість — це не привілей, а результат наполегливої праці над собою. Кожна людина, яка розвивається та психічно здорова, має природні потреби. Потребу в любові, турботі та внутрішньому задоволенні від виконаної роботи. Водночас сьогодні багато християн переживають біль, тривогу за майбутнє, а поза межами храму нерідко стикаються з відчаєм.

Архімандрит Константин зауважив, що святість є дорогою до духовного зростання. Для того, щоб мати мир у серці, необхідно звертати свій погляд до життя святих, наслідуючи їхній приклад. Без праці над собою, без внутрішньої боротьби неможливо досягти справжніх змін.

Особливу увагу отець Константин звернув на важливість виховання доброї звички через вольові зусилля, вміння відмовляти собі у тому, що шкодить духовному розвитку, та навчитися говорити «ні» власним слабкостям. Саме так людина стає по-справжньому сильною та стійкою.

Завдання духовної боротьби - це постійний розвиток, бути людиною глибокою - це шлях святості. Розвиток в підсумку дає результат та внутрішню стійкість. Якщо хочеш бути успішним та щасливим - працюй над собою. Святість - це постійна праця та шлях. А шлях здолає той, хто йде.