У 7 - му неділю після Пасхи, Свята Церква вшановує пам'ять святих отців Першого Вселенського Собору - мужніх захисників православної віри тих, хто твердо стояв у істині та засвідчив єдність Церкви Христової.

Після читання Євангелія архімандрит Константин (Марченко) виголосив проповідь, у якій закликав християн до внутрішньої радості. Він наголосив на тому, що навіть у час війни людина повинна знаходити час для відновлення свого внутрішнього ресурсу, адже без внутрішньої радості неможливо досягти справжнього успіху.

Отець закликав розвивати внутрішню силу та духовний успіх через щиру молитву і вдячність Богові. Згадуючи слова Івана Златоуста: «Немає сильнішої у світі людини, ніж та, яка вміє дякувати Богу», він підкреслив, що вдячність народжує в серці радість і духовну стійкість.

У проповіді було сказано, що людина, яка не дякує, починає внутрішньо хитатися та втрачати мир. Натомість смиренні люди, які вміють дякувати, є духовно сильними. Люди звикають озлоблюватися, помічати лише недоліки навколо себе, а злоба породжує грубість. Вдячність же живить християнина та допомагає зберігати душевний спокій.

Потрібно перестати постійно нарікати на життя, а навчитися дякувати Богові за все, що маємо. Адже звичка до нарікання руйнує людину зсередини, тому з нею потрібно боротися, вчитися стримувати себе і казати собі «ні».

На завершення проповіді архімандрит наголосив, що людина повинна прагнути жити наповненим життям, а той, хто навчився щиро дякувати, вже не потребує багато просити.