
Навіть біснуватим дозволяли причащатися щонеділі
Продовжуємо переклад книги преподобного Никодима Святогорця і святителя Макарія Коринфського «Книга душекорисна про невпинне причащення святих Христових Таїн».
Деякі, побоюючись атеїзму, називають єрессю те, коли хтось постійно причащається. Вони кажуть, що як ті, хто приймає Хрещення поза переданням Церкви, є єретиками, так є єретиками і ті, хто постійно причащається.
Ми, правду кажучи, не знаємо, що й відповісти на ці зухвалі слова. Хіба тільки те, що, згідно з цією думкою, єретиками є не тільки всі ті святі, які спонукали вірних приступати до Божественного Причастя, але й ті, хто приймає їхні слова. А також – о хула! — і всі священики, які щоденно служать і причащаються. Більше всього – святий Аполлос, який був широко відомий своєю святістю і мав у послуху п’ять тисяч учнів. Про нього пише божественний Ієронім, який сам прийшов і бачив його: «Після того як ми звершили молитву, вони, вмивши нам ноги і поставивши трапезу, дали нам цілування душевне і тілесне, тобто ми разом з ними причастилися Божественних Таїн, що вони роблять щодня.
Далі, після трапези, ми відпочивали, а вони, віддалившись у пустелю, молилися уклінно до ранку, доки не настав час церковного зібрання. І після дев’ятої години і вечірні вони причащалися, а після причащення деякі сідали їсти, окремі ж, ревніші, віддалялися в безмовність, живучи тільки силою Священного Причастя. Вічнопам’ятний старець дав нам багато душекорисних настанов, особливо про те, щоб ми щодня причащалися Божественних Таїн і приймали мандрівників як ангелів Божих, подібно до Авраама, Лота й інших таких же, бо на цих двох заповідях весь Закон і Пророки утверджуються» (Мф. 22, 40).
Отже, оскільки весь лик божественних отців, за загальним визнанням, складають святі й справжні раби Христові, то звідси випливає, що ті, хто висовують таке заперечення, яке суперечить вищесказаному, протиставляють себе і апостолам, і Вселенським і Помісним святим Соборам, а також і святим отцям. І не тільки їм, а й самому Господу, Який говорить: «Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має життя вічне», а також: «Це творіть на спомин про Мене» , тобто кожен день і завжди, як то тлумачить божественний Золотоустий, про що ми говорили раніше.
Святий Тимофій Олександрійський навіть біснуватим дозволяє причащатися щонеділі, якщо вони не хулять Божественні Дари. Він говорить: «Вірний біснуватий, якщо не порушує Таїни, ані хулить іншим якимось чином, то нехай причащається, але не кожен день: досить для нього тільки в неділі». (Авва Кассіян у «Евергетиносі» говорить, що Святе Причастя подавалося біснуватим і ніколи не заборонялося для них древніми старцями, і що Святі Дари даються не в їжу бісові, а, швидше, для очищення душі і тіла і на попалення злого духа, що перебуває в членах тіла людини, і якщо ми забороняємо причащення біснуватим, то даємо цим бісові частіше і важче в них діяти через позбавлення їх Божої допомоги, що подається від Божественного Причастя»).
І тоді як божественні отці не тільки здорових, але й біснуватих приймають безупинно в Причащенні Божественних Таїн, ці благословенні навіть тих, хто перебуває в здоровому глузді, не приймають, але вимагають, щоб вони виглядали законнішими за закон.

