У третю неділю після П'ятидесятниці відбулося недільне богослужіння, яке очолив архімандрит Константин (Марченко). Після читання Святого Євангелія отець звернувся до присутніх зі словом проповіді, у якій розкрив глибокий зміст євангельських слів про необхідність шукати насамперед Царства Божого. Кожна людина має замислитися над питанням: «Чого Господь очікує від мене і що хоче мені сказати?». Він наголосив, що справжнє щастя, внутрішній мир і духовна цілісність можливі лише тоді, коли людина ставить Бога на перше місце у своєму житті.

Особливу увагу архімандрит звернув на те, що людина формується тим, на що спрямовує свій погляд і свої думки. Якщо ми зосереджуємося на красі Божого світу, добрих людях і добрих справах, то наповнюємося світлом. Якщо ж наша увага постійно прикута до осуду, роздратування, злості та негативу, то вони поступово опановують наше серце. Тому важливо навчитися бачити і цінувати те, що веде до миру, добра та духовного зростання.

У проповіді також прозвучало застереження про те, що все, що займає в житті місце Бога, позбавляє людину внутрішнього спокою. Кар'єра, прагнення успіху, матеріальний достаток і навіть сімейні турботи є важливими складовими життя, але вони не повинні ставати вищими за духовні цінності. Коли людина починає вважати себе повним володарем власного життя і не знаходить часу для Бога, вона віддаляється від Нього та часто згадує про молитву лише тоді, коли приходять труднощі чи випробування.

Отець підкреслив, що людина покликана жити за принципом: спочатку — жива душа, людська гідність і вічні цінності, а вже потім — фізичні потреби. Надмірне прагнення догодити власним бажанням не приносить справжнього щастя, адже людські пристрасті неможливо повністю наситити — вони постійно вимагають більшого. Тому християнин покликаний боротися зі своїми слабкостями, не ставати рабом гріха, а дбати про своє внутрішнє наповнення та духовний світ.