Необхідно, поряд з іншими твоїми приготуваннями, щоб ти поступово підготував і своїх батьків, розповівши їм про свою божественну мету (про те, що станеш монахом), щоб пізніше вони не були заскочені зненацька і не впали б у розпач. Ти можеш стати причиною того, що з їхнім здоров’ям станеться щось погане від раптової звістки у випадку, якщо в них є якісь хвороби, і в монастирі вони, можливо, влаштують скандал. Тому спробуй, наскільки це для тебе можливо, розв’язати всі свої мирські вузли, щоб у монастирі бути готовим зв’язати своє життя з братією і спокійно молитися по чотках. Постарайся приготувати своїх батьків мовою, яку вони можуть зрозуміти, а не євангельською і святоотцівською (оскільки вони не знають її або не хочуть розуміти), щоб тобі не стати причиною того, що вони будуть ганьбити святих отців і згрішать.

Протягом усього часу, поки будеш у світі, дивися в обидва, а особливо тоді, коли твої батьки вже знатимуть про те, що ти йдеш від них до монастиря, тому що тоді вони знайдуть тобі ще й наречених, щоб зв’язати тебе й одружити, для того щоб ти не пішов від них і вони не позбулися б твоєї присутності. (Ніби ті, кого вони одружують, перебувають біля них!)

Тому, брате мій, уникай застіль і так далі, навіть родинних, тому що вони розставляють тобі сіті. І якщо ти потрапиш один раз, другого вже не потрібно, тому що ти вже попався назавжди. Хоча якщо ти запитаєш батьків, чи задоволені вони своїм мирським життям, то вони, незважаючи на те, що самі його побажали, безумовно, скажуть, що розчаровані, однак при цьому намагаються вплутати в це життя душі, які Богом покликані до ангельського життя, а деякі батьки для досягнення своєї мети використовують навіть сатанинські засоби.

Ви, звичайно, розумієте, наскільки нещасними можуть вони зробити тоді своїх дітей, не кажучи вже про гріх, який вони беруть на себе.

Тому заради більшої безпеки уникай застіль і т. д. І навіщо нам це потрібно? Ми не  погоджуємося ні з їхніми мирськими радощами, ні з їхніми мирськими печалями, тому що ставимося до них по-іншому. То навіщо ж нам це?

Загалом, уникай усього, що збуджує (хоч і трохи) ветху твою людину, якщо хочеш мати душевне й тілесне здоров’я, яке буде тобі необхідне в монастирі, до якого ти підеш пізніше. Тобі потрібно знати, що будь-яка твоя рана через неуважність у світі — мала чи велика —створить у монастирі затримку в розвитку, і тоді знадобиться досвідчений духовний лікар, щоб наглядати за тобою, і тобі доведеться терпіти біль під час «перев’язок».