Євангеліє: Ісусе, Сину Давидів! Помилуй мене



Сьогодні читаємо Євангеліє про зцілення сліпого Вартимея.

Євангельські читання 27 січня


Євангеліє від Марка, 10, 46 - 52


46 Приходять до Єрихона. І коли Він з учениками Своїми і численним людом виходив з Єрихона, син Тимеїв, Вартимей, сліпий, сидів при дорозі і просив милостиню. 47 Почувши, що це Ісус Назорей, він почав кричати і говорити: Ісусе, Сину Давидів! Помилуй мене. 48 І примушували його мовчати багато хто, він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене! 49 Ісус зупинився і сказав його покликати. Кличуть сліпого і кажуть йому: не бійся, вставай, кличе тебе. 50 Той скинув з себе верхній одяг, встав і прийшов до Ісуса. 51 Відповідаючи йому, Ісус спитав: чого ти хочеш від Мене? Сліпий сказав Йому: Учителю, аби я прозрів. 52 Ісус сказав йому: йди, віра твоя спасла тебе. І відразу він прозрів, і пішов дорогою за Ісусом.

Борис Гладков


Євангеліст Матфей говорить, що Ісус зцілив двох сліпих, а євангелісти Марк і Лука говорять про одного. Таке ж зовнішнє протиріччя між тими ж євангелістами було помічено під час розгляду їх оповідань про зцілення біснуватих в країні Гадаринській і було зроблено посилання на думку Іоана Златоуста. Те ж можна сказати і про зцілення сліпих: їх було двоє, як стверджує євангеліст Матфей, ​​але один з них був настільки відомий, що євангеліст Марк називає його навіть по імені; можливо, цей син Тимея кричав так голосно, що заглушав іншого і тим затьмарив його в очах тих, зі слів яких писали про цей випадок євангелісти Марк і Лука; у всякому разі, замовчування євангелістів Марка і Луки про іншого сліпого не може підривати достовірність розповіді євангеліста Матфея про те, що сліпих було двоє.


З точки зору євангелістів, істотне значення мало чудо, вчинене Ісусом; на це вони і звернули увагу своїх читачів, не надаючи ніякого значення тому, одного або двох сліпих зцілив Господь; зцілених взагалі було так багато, що рахувати їх - безцільно.


Отже, слід визнати, що коли Ісус виходив з Єрихона, двоє сліпих, що сиділи при дорозі і просили милостиню, почувши шум натовпу, запитали: що це таке? І коли їм сказали, що це йде Ісус, то сліпі, що, безсумнівно, чули про Його чудеса і про те, що деякі визнають Його обіцяним Христом, побажали скористатися цією нагодою, щоб зцілитися, і гучним голосом закричали: помилуй нас, Господи, Сину Давидів! (Мф. 20:30).


Кричали вони так голосно і невідступно, що ті, які йшли попереду, змушували їх мовчати, але вони не заспокоїлися і продовжували волати до милосердя Ісуса.


Почувши їх благання, Ісус зупинився і велів покликати їх до Себе. Один з цих сліпих, що звертав на себе особливу увагу своїм криком, всім відомий Вартимей, почувши, що їх кличе Ісус, встав, скинув з себе верхній одяг, щоб не заважала йти, і прийшов до Ісуса.


Ісус сказав йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І той відразу прозрів… У цей час підійшов, ймовірно, і інший сліпий з тим же проханням, і Христос змилосердився, доторкнувся до його очей, і зараз прозрів…

Соборне послання святого апостола Якова, 2, 14 - 26


14 Яка користь, браття мої, коли хто говорить, що вiн має вiру, а дiл не має? Чи може ця вiра спас­ти його? 15 Якщо брат або сестра нагi i не мають денного прожитку, 16 а хто-небудь з вас скаже їм: «Йдiть iз миром, грiйтесь i їжте,» — але не дасть їм потрiбного для тiла, яка користь? 17 Так само й вiра — коли не має дiл, сама по собi мертва. 18 Але скаже хто-небудь: «Ти маєш вiру, а я маю дiла; покажи менi вiру твою без дiл тво­­їх, а я покажу тобi вiру мою в дi­лах моїх». 19 Ти вiруєш, що Бог єдиний: добре робиш; та й біси вi­ру­ють i тремтять. 20 Але чи хочеш ти знати, легковажна людино, що вiра без дiл мертва? 21 Хiба не дi­лами виправдався Авраам, отець наш, поклавши на жертовник сина свого Iсаака? 22 Чи бачиш, що вiра сприяла дiлам його, i дi­лами вiра досягла довершености? 23 I справ­дилося слово Писання: «Вiрував Авраам Боговi, i це було поставле­но йому в праведнiсть, i його назвали другом Божим». 24 Чи бачи­те, що людина виправдовується дiлами, а не тiльки вi­рою? 25 Так само i блудниця Раава хiба не дiлами виправдалася, прийнявши пiдглядачiв i вивiвши їх iншою дорогою? 26 Бо як тiло без духу мертве, так i вiра без дiл мертва.

Аверкій, архієпископ


Що ж, власне, спасає людину: віра чи справи? І чи немає тут протиріччя мід словами Апостола Павла про те, що людина спасається вірою без діл Закону (Рим. 3:28)? Слід думати, що ці слова про необхідність для спасіння живої діяльної віри і написані святим Яковом саме тому, що багато християн-євреїв перекручено зрозуміли слова Апостола Павла.


Апостол Павло наполегливо проповідував євреям, що з часу пришестя Христа Спасителя деякі постанови обрядового Мойсеєвого закону втратили своє значення, і для спасіння потрібна в першу чергу віра в Христа Спасителя, а не одні справи закону Мойсея.


Багато євреїв зрозуміли цю думку в сенсі безумовного заперечення добрих справ для спасіння і достатності однієї тільки віри в Месію, який прийшов.


Святий Апостол Яків підкреслює, що однії холодної розумової віри для спасіння недостатньо, бо "і біси вірують, і тремтять" (Як. 2:19).


Сенс слів Апостола Якова той, що справжня спасительна віра нерозривна пов'язана з добродійним способом життя: віра головує і передує, як причина, а діла - її наслідок. Таким чином, ні віра, ні справи, окремо одне від одного, не рятують людини, бо одне без одного вони неповноцінні: це дві нероздільні, хоча і різні, сторони одного і того ж предмету: живого і цілковитого устремління до Бога.

ШАПКА1.jpg