Євангеліє: Ти утаїв це від премудрих та розумних і відкрив те дітям



Сьогодні читаємо Євангеліє про те, що істина відкривається "дітям".

Євангельські читання 7 грудня


Євангеліє від Луки, 10, 19 - 21


19 Ось даю вам владу наступати на змій, і на скорпіонів, і на всяку силу вражу; і ніщо не зашкодить вам. 20 Однак тому не радійте, що духи вам коряться; а радійте тому, що імена ваші записані на небесах. 21 У той час зрадів духом Ісус і сказав: славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від премудрих та розумних і відкрив те дітям. Так, Отче, бо таке було Твоє благовоління.

Аверкій, архієпископ


Господь, як переможець ворожої сили, дає цю здатність перемоги над нею і Своїм ученикам, алегорично називаючи злих духів «зміями» і «скорпіонами».

20 Однак тому не радійте, що духи вам коряться; а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.

Головне не це, а те, що ви удостоїлися спасіння і блаженства на небесах. В Писанні Бог іноді образно представляється з книгою, в яку записуються імена і чини Його вірних рабів. Бути написаним на небесах означає бути громадянином небесного царства. Це має тішити більше, ніж будь-яке земне діяння, хоча б і незвичайне, як от вигнання злих духів.

Подальше славослів'я Господом Бога Отця в ст. 21, вислів про пізнання Отця і Сина (ст. 22) і задоволення учнів (ст. 23-24) ми знаходимо і у Євангелії Матфея, але сказані в інших випадках і за інших обставин (див. Мф. 11: 25-27 і Мф. 13: 16-17).

Можливо, Господь повторював ці вислови неодноразово. Але у Луки хронологічний зв'язок безсумнівний, на що вказують слова: «в той час» і самі дії Господа: «І, звернувшись до учеників, сказав» (ст. 22).

Під мудрими і розумними тут маються на увазі не ті, які самі себе вважають такими.


Ймовірно, в цьому випадку Господь мав на увазі книжників і фарисеїв, що величалися своїм знанням Мойсеєвого закону. Під немовлятами маються на увазі люди прості, що не вчилися людської премудрості в школах, не відвідували книжних шкіл іудейських. У цьому випадку Господь мав на увазі Своїх апостолів, яким відкрив таємниці Царства Божого.


…Слово «приховав», говорить св. Златоуст, не означає того, щоб Бог був причиною цього прихованого, але в тому ж сенсі, в якому говорить Павло: 3 Бо, не розумiючи праведности Божої i намагаючись поставити власну праведнiсть, вони не скорилися праведностi Божiй (Рим. 10: 3). Як говорить бл. Феофілакт, «Бог приховав великі таємниці від тих, що визнають себе розумними, тому, що вони стали негідними, вважаючи себе розумними».

Горді своєю уявною мудрістю і знанням Св. Письма книжники та фарисеї не зрозуміли Господа Ісуса Христа і Його вчення. Воно, за їх духовної сліпоти, виявилося прихованим від них, і ось Господь прославляє Свого Отця небесного, що істина Його вчення, прихована від цих «мудрих і розумних», виявилася відкритою для «немовлят» - людей простих і нехитрих, якими були Апостоли і Його найближчі учні і послідовники.


Вони не розумом, а серцем відчули, що Ісус - справді Месія-Христос.



Послання до галатів святого апостола Павла, 1, 3 - 10


3 благодать вам i мир вiд Бога Отця i Господа нашого Iсуса Христа, 4 Який вiддав Себе Самого за грiхи нашi, щоб визволити нас вiд сучасного лука­вого вiку, з волi Бога i Отця нашого; 5 Йому i слава на вiки вiкiв. Амiнь.
6 Дивуюся, що вiд того, хто покликав вас благодаттю Христовою, ви так скоро переходите до iншого благовiстування, 7 яке, зрештою, не iнше, а тiльки є люди, що бентежать вас i хочуть спотворити благовiстування Христове. 8 Та коли б навiть ми або ангел з неба став благовiстити вам не те, що ми вам благовiстили, нехай буде анафема. 9 Як ми ранiше казали, так i тепер ще говорю: хто благовiстить вам не те, що ви прийняли, нехай буде анафема. 10 Чи в людей я шукаю тепер благоволiння, чи у Бога? Чи людям я прагну догоджати? Якби я i тепер догоджав людям, не був би рабом Христовим.

Толкова Біблія


Ап. не приєднує, всупереч своєму звичаю (пор., напр., вступ в посл. до Рим. і 1 Кор.), похвалу читачам за твердість їх віри. Це показує, що Ап. занадто сильно був засмучений поведінкою галатських християн, які в цей час тримали сторону супротивників Павла - іудействуючих.

Благодать і мир - пор. Рим. 1: 7.

Далі ап. має на увазі іудействуючих, які, ставили свою вимогу про те, що і в християнстві необхідне дотримання обрядового закону Мойсеєвого, цим самим немов послаблювали силу викуплення наших гріхів Господом Ісусом Христом.


Ап. каже, що Христос "віддав Себе в жертву за гріхи наші для того, щоб відповідно до волі або рішення нашого Бога й Отця, позбавити нас від служіння нинішньому лукавому віку або, інакше, такому образу життя, за якого людина не могла не грішити".


…Вказуючи на привід, через який він звертається до галатів з посланням, Ап. каже, що галати дозволили лжеучителям відволікти себе від Бога, Який закликав їх до спілкування з Собою в Христі. При цьому він згадує про те, що галати стали на бік супротивників Павла.


Отже віддалення від Бога і Христа і в той же час втрата довіри до їх просвітителя Павла - ось що спонукає Апостола звернутися до Галатів зі словом суворого настановлення.

До iншого благовiстування, тобто до нового, що з'явилося. Тобто іудействуючі прийшли до Галатії з іншим або другим благовiстуванням про Христа, оголошуючи цим самим Євангеліє Апостола Павла недостатнім. Можливо, вони говорили, що Ап. забув повідомити Галатів про те, що Христос завжди виступав як Той, хто визнає вічне значення закону Мойсея (Мф. XVII-XIX). Вони радили Галатам зовсім забути проповідь Павла як таку, що недостатньо висвітлює вчення Христове.

Ап., Без сумніву, зобразив життя і вчення Христа у всіх подробицях, і додати щось до цієї історії Христа, не впадаючи в фантастичні вигадки, іудействуючі, звичайно, не могли ...


Так, - немов говорить Апостол, - додати до мого Євангелія іудействуючі нічого не можуть. Їм хочеться тільки вчинити серед вас збентеження, переінакшити Євангеліє про Христа, яке в абсолютно правильній формі виклав галатам Ап. Павло.


Переінакшити ж Євангеліє іудействуючі, очевидно, хотіли привнесенням в нього вчення про необхідність і в християнстві дотримуватися обрізання і закону


… Ап. передбачає, на підставі прикладу Ап. Петра (див. далі Гал. 2: 11-14), що навіть він не гарантований від можливості відходу від свого благовістування (напр., під дією мук).

Ангел з неба... Це - випадок неможливий, і Ап. дає його тільки для посилення думки. Слід тому тут вставити вираз "якби це було можливим" ...

Анафема. У 70-ти перекладачів це слово служить терміном для позначення поняття "херем" - відлучення, або призначення чогось, взятого з майна або сім'ї людини, Богу або для того, щоб принести це як дар Богу, або ж для знищення, як предмет, котрий викликав проти себе гнів Божий. Як і в інших посланнях Ап. Павла (пор., напр., 1 Кор. 16:22), тут це слово вжито в останньому сенсі. Але в якому сенсі Ап. розуміє саме відлучення – чи в сенсі суду Божого, або суду Церкви?


Цан вважає, що тут сказано тільки те, що такий проповідник Євангелія піддається суду Божому, а не дисциплінарному церковному суду (стор. 50).


Але поняття анафеми або херему у євреїв передбачало собою вилучення зі спільноти ізраїльської (пор. 1 Езд. 10: 8; Неєм. 13:28). Якщо ж Цан знаходить неможливим застосування церковного відлучення до Ангела, то і це заперечення безпідставне: адже


Ап. мислить тут Ангела як присутнього на землі у вигляді людини і як члена Церкви, а, тому, як такого, що в деякому вигляді підлягає церковній дисципліні...

Іудействуючі, цілком ймовірно, ставили в докір Павлу його уявну непослідовність: "то він - говорили іудействуючі - пристосовувався до звичаїв іудеїв (Гал. 5:11, пор. 1 Кор. 9:20), то жив з язичниками як язичник (пор. 1 Кор. 9:21). Чи не було це проявом бажання будь-що збільшити число прихильних до нього осіб?


Так говорили, ймовірно, перед слухачами в Галатії іудействуючі. Ап. і каже тепер, вдаючись до самозахисту, що він так ніколи не чинив: тільки Божого благовоління шукав він, а будь-яких планів щодо угоджання людям він ніколи не мав, і тому його не можна звинувачувати в пристосування свого способу дій під випадкові смаки слухачів. І як би він міг стати рабом Христовим, якби у нього була схильність шукати популярності? Він в іудействі користувався величезною популярністю, але знехтував нею, щоб піти тернистим шляхом раба Христового - проповідника Євангелія ...

ШАПКА1.jpg