ШАПКА1.jpg

Євангеліє: Проходив Він по містах і селах, проповідуючи і благовістячи Царство Боже




Сьогодні ми розмовляємо з Богом про жінок, які непомітно й саможертовно служили Господу нашому Ісусу Христу, і були з Ним до самої Його хресної смерті.

Євангельські читання 22 жовтня


Євангеліє від Луки, 8, 1 - 3


1 Після цього проходив Він по містах і селах, проповідуючи і благовістячи Царство Боже, і з Ним дванадцять. 2 І деякі жінки, яких Він зцілив від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів, 3 та Іоанна, жінка Хузи, домоправителя Іродового, і Сусанна, і багато інших, які служили Йому з майна свого.

Толкова Біблія


Один євангелист Лука згадує про жінок, які під час проповідницьких подорожей Христа з 12 апостолами служили Йому своїм майном.

З якої вийшло сім бісів.


Цей вислів означає надзвичайну силу одержимості бісами: сім - на мові Св. Письма є символ повноти (пор. Мф. 12:45). За І. Вейсом, тут вказується на те, що Марія сім разів протягом свого життя піддавалася поверненню біснування. Що стосується досить поширеного раціоналістичного погляду, нібито Марія була просто вкрай розпущена в моральному плані жінка, на що і нібито вказав євангеліст зауваженням своїм, то проти такого розуміння говорить вжитий про Марію термін "зцілена", який означає чудесне зцілення від дійсної, а не уявної хвороби біснування…

Жінки ці служили Христу до самої Його смерті на хресті (див. Лк. 24:10).


Сусанна - особистість невідома.


Борис Гладков


Ім'я Марії Магдалини згадується усіма чотирма євангелистами. Вона стояла при Хресті Ісуса (Ін. 19:25; Мк. 15:40; Мф. 27:56); вона була присутня при похованні Його (Мф. 27:61; Мк. 15:47); вона перша удостоїлася бачити воскреслого Христа (Ін. 20: 14-17; Мк. 16: 9). Про її минуле євангелісти Лука і Марк говорять коротко: Ісус же, воскреснувши вранці в перший після суботи день, насамперед явився Марії Магдалині, з якої вигнав сім бісів (Мк. 16: 9).

На думку блаженного Феофілакта, Святе Письмо приймає іноді число сім в сенсі безлічі; тому і слова євангелістів про те, що Ісус вигнав з Магдалини сім бісів треба розуміти в тому сенсі, що Він вигнав з неї багатьох демонів. Можна розуміти цей вислів ще й в сенсі протиставлення семи бісів семи духам чесноти.

Якщо прийняти перше тлумачення, то слід визнати, що Марія Магдалина була біснуватою, що, однак, не узгоджується з переказом про неї, а якщо триматися другого пояснення блаженного Феофілакта, то доведеться визнати, що Марія Магдалина колись була порочної жінкою. Це останнє визначення особистості Магдалини підкріплюється переказом про те, що вона була грішницею і помазала ноги Ісуса миром у домі Симона-фарисея. Була вона з міста Магдалени, що стояло на західному березі Галилейського чи Геннісаретського озера.



Послання до филип’ян святого апостола Павла, 1, 8 - 14


8 Бог — свiдок, що я люблю всiх вас любов’ю Iсуса Христа 9 i молюся за те, щоб любов ваша ще бiльше i бiльше зростала в пiзнан­нi та всякому почуттi, 10 щоб, пiзнаючи те, що краще, ви були чистi i не спiткнулися в день Хрис­та, 11 наповненi плодами праведности Iсусом Христом, на славу i похвалу Божу.
12 Бажаю, браття, аби ви знали, що те‚ що зі мною сталося‚ послужило бiльшому успiху благо­вiстя, 13 бо моє ув’язнення за Христа стало вiдомим усiй преторiї та всiм iншим, 14 i бiльшість з братiв у Господi, пiдбадьорив­шись кайданами мої­ми, почали смiливi­ше, безбоязно проповi­дувати слово Боже.

Толкова Біблія


«Бог - свідок ...». Ці слова Апостол додає для того, щоб показати, що він сказав не дуже багато, коли говорив, що всіх филип'ян має в своєму серці.

«Любов'ю Ісуса Христа» - точніше: «утробою» (внутрішніми почуттями - σπλάγχνα) Христа, з Яким Апостол знаходиться в тісному зв’язку (пор. Гал. 2:20). Така любов міцна, безкорислива і незмінна і простягається до готовності покласти життя за друзів.

Подяка тут, як і в інших посланнях, переходить в молитовне клопотання про читачів. Апостол з найбільшою м'якістю вказує читачам, чого їм ще не вистачає. З любові він бажає більшого «пізнання» або, точніше, більшої свідомості (έπίγνοσης) і «почуття», тобто більшого морального такту (αίσθήσεις)…

Під «почуттям», за Майєром, можна розуміти також духовну досвідченість, ознайомлення зі справою з досвіду, схожу на ту, яку ми отримуємо, коли спробуємо плід, який нам пропонується. Ми знаємо вже з вигляду, який це плід, але справжній смак його пізнаємо, тільки спробувавши його.


Досвідченість така стоїть вище знання, тому що останнє торкається більше форми, вигляду, кольору предметів, а досвідченість дає нам знання про сутність речі.


Любов, про яку тут говорить Апостол, необхідно не тільки пізнати, а й випробувати.


Досвідченість дається від Бога - Бог дає нам випробувати і любов Його, даючи її нам, - то Апостол вважає за потрібне молити Бога не тільки про пізнання филип’янами любові, але і ще більш досвідченого з нею ознайомлення. Для останнього більше за все необхідна молитва до Бога.

Але останньою метою діяльності християнина і бажань Апостола є слава Божа. Якщо справді Бог визнає християн на суді чистими, то результатом цього буде прославляння Самого ж Бога, Який послав людям Христа, що дав їм сили творити діла праведності. Так забирає Апостол у читачів всякий привід для сумніву.

Апостол заспокоює филип’ян тим, що справа Євангелія аніскільки не постраждала від того, що Апостол знаходиться в кайданах. По-перше, воїни, що охороняли Павла, переконалися з бесід з ним, що він ув’язнений не за політичний злочин, а римські християни, бачачи, що Апостол сам не може проповідувати Євангеліє, самі стали робити це.


Правда, деякі з заздрісників Апостола стали залучати новонавернених римлян на свою сторону, але це Апостола не турбує, тому що все ж ім'я Христове сповіщається в Римі.


Що стосується його подальшої долі, то вона його не лякає. Якщо йому доведеться постраждати за Христа, він радий цьому. Якщо залишиться жити, то і цим буде задоволений, тому що попрацюватиме ще на користь християн. При цьому він з упевненістю говорить, що в цей раз справа його скінчиться благополучно і він ще побачиться з филип'янами.

Ув’язнення Павла свідчили, що він глибоко впевнений в істині Євангелія, і спонукали деяких інших християн сміливо взятися за справу проповіді.