Євангеліє: Не бійтеся



Сьогодні читаємо Євангеліє про гріх, який не проститься.


Євангельські читання 15 листопада


Євангеліє від Луки, 12, 2 – 12


1 Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство. 2 Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися. 3 Тому те, що ви сказали у пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в домах, те буде проголошене на покрівлях. 4 Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть, 5 але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну; так, кажу вам, того бійтеся. 6 Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом. 7 А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів. 8 Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими; 9 а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими. 10 І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто Святого Духа хулитиме, тому не проститься. 11 Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати або що говорити, 12 бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.

Борис Гладков


Застереження учнів від фарисейства і лицемірства

Побачивши Ісуса, оточеного книжниками та старійшинами, народ став збиратися до Нього; і ось, коли зібралися тисячі людей і стали тіснити один одного, Христос почав говорити до своїх учеників: "Бережіться фарисейського лицемірства! Знайте, що немає нічого таємного, що не відкриється рано чи пізно, а коли ви, кажучи щось, будете, подібно фарисеям, розраховувати на нерозуміння тих, що слухають вас, на їх неосвіченість, будете приховувати від них свої думки або будете говорити таємно, щоб інші не дізналися, то знайте, що все потаємне і таємниче, сказане вами, буде розкрите згодом при світлі істини... "

Якщо ви зумієте приховати свої думки від людей, то від Бога як приховаєте їх? До чого ж тоді послужить лицемірство, яким фарисеї прагнуть прикрити свою неправдивість? Не бійтеся говорити правду відкрито, всенародно!

Не лякайтесь, якщо вас за це будуть переслідувати, мучити і навіть вбивати! Знайте, що ті, хто переслідують правду, можуть вбити тільки тіло ваше, а душі зашкодити не можуть. Бійтеся тих, які будуть спокушати вас відректися від правди! Своїми лестощами, своїм лицемірством вони будуть здаватися вам друзями вашими, прихильними до вас; вони будуть вкрадатися в душу з тим, щоб погубити її, і знищать її, якщо ви послухаєте їх. Отож, стережіться їх! Бійтеся їх!

Як не нікчемна вартістю монета гріш, за яку продаються дві горобці, але жодна з тих птахів не впаде на землю без дозволу на те Отця вашого Небесного; ви ж, обранці Мої, дорожчі за багатьох горобців; і якщо Отець ваш Небесний так любить вас, що все волосся ваші у Нього полічені, то не бійтеся нічого! Знайте, що ви перебуваєте під особливою охороною Його, і що все, що тільки трапиться з вами, станеться не інакше, як з Його дозволу. Не бійтеся ж!

Проповідуйте всенародно, з покрівель домів, все, що Я говорив вам таємно, наодинці; і знайте, що таємне, незрозуміле для багатьох призначення ваше просвітити світ світлом істини стане згодом відкритим, зрозумілим для всіх, і вас, зневажених і гнаних, пізнають і прославлять всі народи; а Я перед Отцем Моїм Небесним оголошу вас Моїми вірними послідовниками, гідними вічного блаженства за те, що ви відкрито перед людьми свідчили про Мене; і так зроблю з кожним, хто сповідує Мене. А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним (Мф. 10:33) і в останній день скажу йому: "Я не знаю тебе!" (див. Лк. 13:27)

Довівши [раніше], що Він виганяє бісів божественною силою Духа Святого, Ісус сказав: всякий гріх і хула проститься людям, якщо вони щиросердно покаються; а хула на Духа не проститься!

«Ви багато говорили про Мене, що Я неправдомовець, що Я супротивник Божий. Я вам це прощу і не вимагатиму вашого покарання, якщо ви покаєтеся; але хула на Духа не проститься і тим, що каються. Чому ж? Тому, що Христа не знали, хто Він був, а про Духа отримали вже достатнє пізнання. Усе, що не казали пророки, говорили через Духа і в Старому Завіті всі мали про Нього дуже чітке уявлення. Якщо вже ви говорите, що Мене не знаєте, то без сумніву знаєте, що виганяти бісів і здійснювати зцілення є справа Духа Святого. Отже, не Мене ви тільки лихословите, але і Духа Святого. Тому і покарання ваше, як тут, так і там, неминуче» (Свт. Іоан Златоуст).

Нехай не думають, що хулу на Господа нашого Ісуса Христа можна пробачити. Христос поставився поблажливо тільки до тих, які, бачачи в Ньому Людину, не могли допустити поєднання в Ньому і Божества, - тільки до тих, які не вірували в Нього до найвищого і наочного прояву Його Божества, тобто до Його Воскресіння; тепер же хула на Сина Божого так само непрощенна, як і хула на Духа Святого.

Попередивши Апостолів, що кінець світу і Його Друге Пришестя прийдуть не так скоро, як вони думали, Ісус зупинився на подіях, які повинні передувати руйнуванню храму і Єрусалима (Мк. 13). «Перш за все ви самі будете піддані переслідуванням як від розсіяних по всій землі євреїв, так і від язичників; вас будуть гнати у синагоги й в'язниці, і поведуть до царів і правителів; і будете ви перед ними свідчити про Мене і про Своє вчення. Вас будуть мучити і вбивати, і зненавидять вас за Мене. Але не лякайтесь! І коли вас будуть допитувати, не обмірковуйте заздалегідь відповідей, не журіться про те, як вам відповідати: відповідати за вас буде Дух Святий; Я дам вам таку мудрість, якій не в силах будуть суперечити всі супротивники ваші ...

…З оповідань євангелиста Луки, що містяться в іншій книзі його, Діяння святих апостолів, а також з творів язичницьких істориків того часу, видно, що Апостолів, які вирушили проповідувати в усі країни відомого тоді світу, всюди з особливою ненавистю зустрічали євреї; ці одноплемінники Апостолів обмовляли їх, вели їх в свої синагоги, щоб судити їх своїм судом, доносили на них місцевій владі, самі били їх і язичникам допомагали. За доносами євреїв, на Апостолів почалися гоніння і язичники їх гнали, били, каменували, віддавали суду царів і правителів, ув’язнювали, розпинали, вбивали; коли ж їх вели на допит, вони, дотримуючись завіту Христа, не обмірковували відповідей; вони знали, що за них буде говорити Дух Святий (Мк. 13:11), і своїми мудрими відповідями вражали суддів і катів.


Гоніння зазнали як Апостоли, так і всі взагалі християни; особливо жорстокими гоніння почалися в царювання Нерона, коли християн спалювали живцем для освітлення царських садів і віддавали на розтерзання левам для потіхи натовпу язичників. Однак, незважаючи на лютість цих гонінь, проповідь апостолів проникала скрізь, і в самому Римі було безліч сімейств, окремі члени яких були таємними християнами.



Послання до колосян святого апостола Павла, 4, 10 - 18


10 Вiтає вас Аристарх, ув’язнений разом зi мною, i Марк, пле­мiнник Варнави (про якого ви дi­с­тали накази: якщо прийде до вас, приймiть його), 11 також Iсус, прозваний Юстом, обидва з обрiза­­них. Вони — єдинi спiвпрацівники для Царства Божого, що були менi вiдрадою. 12 Вiтає вас Епафрас ваш, раб Iсуса Христа, який завжди дбає про вас у молитвах, щоб ви перебували довершеними i наповненими всiм, що угодне Боговi. 13 Свiдчу про нього, що вiн має велику ревнiсть i турботу про вас i про тих‚ що перебувають у Лаодикiї та Iєраполi. 14 Вiтає вас Лука, лiкар улюблений, i Димас. 15 Вi­тайте братiв iз Лаодикiї i Hiмфана та домашню церкву його.
16 Коли це послання прочитане буде у вас, то зробіть так, щоб воно було прочитане i в Лаоди­кiй­ськiй церквi, а те, що в Лаоди­кiї, прочитайте i ви.
17 Скажiть Архиповi: гляди, щоб ти виконав служiння, яке ти прийняв у Господi.
18 Привiтання моєю рукою, Пав­­­ловою. Пам’ятайте мої кайдани. Благодать з усiма вами. Амiнь.

Толкова Біблія


Привітання Колосянам Апостол передає від свого добровільного товариша по у’вязненню Аристарха (див. Діян. 20: 4), від Марка, племінника Варнави, про якого колосяни отримали раніше від Апостола якісь приписи (ймовірно, заборону цьому проповіднику подальшої громадської діяльності - див. Діян. 15:37, 38), але якого тепер Ап. велить прийняти (це, звичайно, був євангеліст Марк).

За цим йдуть вітання від Юста, ймовірно, римського Іудея, якого церковний переказ ототожнює з Йосифом Варсавою, який мав також ім'я Юст (Діян. 1:23). Ці три особи іудеї за походженням.

Далі йдуть вітання від християн з язичників - від Епафраса (пор. Кол. 1: 7), який так любить своїх співгромадян - колосян, що постійно молиться про їх моральне вдосконалення (щоб вони були цілком переконані в істині відкритої їм волі Божої).

Лука – очевидно, євангелист Лука

«Дімас» - ймовірно, скорочення імені Димитрій (див. про нього 2 Тим. 4:10).

Від себе Ап. велить вітати Лаодикійських християн, сусідів колосян, і особливо лаодикійця Нимфана, в домі якого (κατοιχον αύτοϋ) містилася церква або таке ж місце богослужбових зібрань християн, яке було і в домі Филимона (Флм. 1: 2).

Що це за «послання з Лаодикії»? Такого послання немає в Апостольській спадщині, тому необхідно визнати, що Ап. Має тут на увазі якесь зі своїх інших 13-ти послань, що потрапило в той час в Лаодикію, але написане спочатку для іншого міста. З усіх припущень тут найбільш ймовірним є те, за яким Ап. тут має на увазі своє послання до ефесян, яке мало характер окружного послання і цілком ймовірно потрапило, незадовго до отримання колосянами послання від Павла, до лаодікійців. Останні і повинні були передати це послання до Ефесян в Колоську церкву, яка могла передати його потім інший, сусідній, церкві.


Справді, послання до Ефесян має в каноні єретика Маркіона надпис: «послання до Лаодикійців», і Тертуліан, який повідомляє про це, додає, що Маркіон сам змінив надпис послання. Цілком ймовірно, в Понті, на батьківщині Маркіона, панувало переконання, що це послання було призначено для Лаодикії. Α це припущення, ймовірно, грунтувалося на тому, що в Понті воно було дійсно отримане з Лаодикії, а не з Ефеса.

«Архип» перебував у дуже близьких відносинах до сім'ї Филимона, який був колосянином (його раб, Онисим, називається колосянином - Кол. 4) і тому, ймовірно, також жив в Колосах.


У той час, як повинно було дійти в Колоси послання Павла, Архипа не повинно було, за розрахунком Апостола, бути в Колосах, а тим часом послання до Колосян потрібно було, після прочитання, передати в Лаодикію. Тому Ап. і доручає читачам передати Архипові, по його поверненні, повчання від Апостола про необхідність більшої пильності у виконанні свого служіння. Але в чому полягало служіння Архипа - невідомо.

Ап. підписує своєю рукою продиктоване ним послання для того, щоб запевнити його справжність (пор. 2 Сол. 2: 2). Він просить пам'ятати його узи, для того, щоб не забувати про нього в своїх молитвах.

ШАПКА1.jpg