Євангеліє: Бог знає серця ваші



4 січня читаємо Євангеліє про те, що "вірний у малому і у великому вірний".


Євангельські читання 4 січня


Євангеліє від Луки, 16, 10 - 15


10 Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому. 11 Отже, якщо ви у неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне? 12 І якщо в чужому не були вірні, ваше хто вам дасть? 13 Ніякий слуга не може служити двом господарям, бо або одного зненавидить, а другого полюбить, або до одного виявлятиме прихильність, а другого занедбає. Не можете служити Богові і мамоні*.
14 Чули все це і фарисеї, що були сріблолюбцями, і глузували з Нього. 15 Він сказав їм: ви показуєте себе праведниками перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне перед Богом.

Аверкій, архієпископ


На закінчення Господь говорить: «Вірний в малому і у великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий. Отже, якщо ви в неправедному багатстві не були вірні: хто вам правдиве довірить? І якщо в чужому не були вірні: хто дасть вам ваше?» - тобто, якщо ви в земному багатстві були невірні, не вміли ним розпорядитися, як належить, на користь душі, то як можете ви заслужити, щоб вам довірено було багатство духовне, багатство благодатних дарів?

Той, хто має намір служити одночасно і Богу, і мамоні (Мамона - божество, покровитель земних багатств; уособлення земних скарбів), подібний до бажаючого вгодити відразу двом господарям, які мають різні, до протилежності, характери і пред'являють різні, до протилежності, вимоги.

Під "Мамоною" зазвичай розуміються всі життєві блага: гроші, статок, слава, почесті, задоволення, насолоди - все те, що так приваблює людину, серце якої прив'язане до земного.


Так ось Господь і переконує нас, що неможливо поєднати служіння Богу і мамоні, тобто не можна одночасно і Богу догоджати і життєвими благами захоплюватися. Щось одне: або ти - раб Божий, і тоді, заради Бога, ти повинен бути в змозі знехтувати всім земним, або ти - служиш цьому світові, який лежить у злі, князь якого диявол, і, отже, ти - ворог Бога.


У цьому переконує нас св. Апостол Яків: "Дружба зі світом є ворожнеча проти Бога" (Як. 4: 4).


Чому так? Тому що серцю людському, за самою його природою, чужа подвійність: "Де твій скарб, там буде і серце ваше» (Мф. 6:21). Коли людина старанно служить "мамоні" або "світу цьому, що у злі лежить", цей світ захоплює його цілком в свої цупкі обійми і відволікає його від служіння Богу.

Срібролюбиві фарисеї у відповідь стали сміятися над Господом, не бажаючи, мабуть, усвідомлювати, що пристрасть до земного багатства може бути перешкодою для надбання духовних дарів.



Послання до ефесян святого апостола Павла, 2, 11 - 13


11 Отже, пам’ятайте, що ви, колись язичники плоттю, яких називали необрiзаними так званi обрiзанi плотським обрiзанням, рукотворним, 12 що ви були в той час без Христа вiдчуженими вiд громади iзраїльської, чужi завiтам обiтни­цi, не мали надiї i були безбожниками в свiтi, 13 а тепер у Христi ви, що колись були далекими, стали близькими Кров’ю Христовою.

Толкова Біблія


Язичники по плоті - тобто язичники мали навіть зовнішню ознаку особливу, зокрема, вони не були обрізані.

Так звані. Ап. цим виразом не знищує значення обряду обрізання, яке було знаком завіту з Богом. Він хоче тільки сказати, що євреї не мали підстави занадто звеличуватися перед язичниками, бо вони не були обрізані істинним обрізанням в дусі (Рим. 2:29).


Без Христа, тобто не мали конкретних передбачень про пришестя у світ Спасителя-Месії.

Вiдчуженими вiд громади iзраїльської, тобто не користувалися тими перевагами теократичного, цілком упорядкованого життя, якими користувалися євреї.

Завітам обітниці. Бог кілька разів укладав завіти з патріархами народу Ізраїльського, причому давав їм різні обітниці.

Не мали надії - взагалі надії на краще майбутнє, і зокрема на спасіння від гріхів.

Безбожниками в світі. Язичники, не дивлячись на те, що у них було багато богів, не знали істинного Бога і тому справедливо названі Апостолом "безбожними" (άθεοι пор. Гал. 2: 8).

У світі - тобто в своєму гріховному світі, що становить пряму протилежність впорядкованому суспільству Ізраїльському.

Язичники, що були до Христа далекими від Бога, тепер стали близькі до Нього. Причина цієї зміни - велика жертва, принесена Христом за всіх людей (Христовою кров'ю - пор. Рим. 3:25).

ШАПКА1.jpg