Євангеліє: Бережіться, щоб ніхто не спокусив вас



Сьогодні читаємо Євангеліє про кінець світу.

Євангельські читання 7 лютого


Євангеліє від Марка, 13,1 - 8


1 І коли виходив Він з храму, один з учеників Його сказав Йому: Учителю, подивись, які камені і які будівлі! 2 Ісус сказав йому у відповідь: бачиш ці великі будівлі? Все це буде зруйноване, так що не залишиться тут і каменя на камені. 3 І коли Він сидів на горі Елеонській проти храму, то Петро, Яків, Іоан і Андрій запитали Його на самоті: 4 скажи нам, коли це буде, і яке знамення, коли все це має скінчитися? 5 Відповідаючи їм, Ісус почав говорити: бережіться, щоб ніхто не спокусив вас, 6 бо багато хто прийде під іменем Моїм і говоритиме, що це Я; і багатьох спокусять. 7 Коли ж почуєте про війни і воєнні чутки, не жахайтеся: бо належить цьому бути, — але це ще не кінець. 8 Бо постане народ на народ і царство на царство; і будуть землетруси у різних місцях, і будуть голод і заворушення; це — початок хвороб.

Аверкій, архієпископ


Вийшовши з храму, Господь попрямував з учнями на гору Елеонську.

По дорозі Він передрік руйнування храму, що і сповнилося в 70 р., коли Єрусалим був узятий римлянами і перетворений в руїни, а трохи пізніше, за імп. Траяна, були знищені і останні його сліди. Незважаючи на бажання римського начальника Тита зберегти храм, як диво мистецтва, Промисел Божий не міг не звершитися: від випадково кинутої одним римським воїном палаючої головні храм згорів до тла.


З гори відкривався прекрасний вигляд на Єрусалимський храм, і учні наодинці з Господом продовжили розпочату ними бесіду про їх майбуття.


Учні Христові вважали, що Єрусалим буде стояти до кінця світу, а тому і задали Господу подвійне питання: «Коли це буде? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?»


Господь відповідає також, мабуть, не розділяючи ці дві події. В пророчому спогляданні події близькі і віддалені події є подеколи немов на одній картині в перспективі, наче зливаються, особливо якщо одна, найближча, подія служить прообразом іншої, подальшої.


Тут безсумнівне те, що зруйнування Єрусалима і жахи, які його будуть супроводжувати, є прообразами тих жахів, які будуть мати місце й наприкінці світу перед другим пришестям Христовим. І разом з тим, Господь дає зрозуміти, що Друге Пришестя Його і кінець світу прийдуть дуже не скоро після зруйнування Єрусалима.


Першою ознакою наближення суду Божого Господь ставить явлення лжехристів. Історик І. Флавій свідчить, що перед падінням Єрусалиму дійсно з'явилося безліч лжемесій..


Другою ознакою будуть війни, як близькі, так і віддалені («почуєте про війни»).

Але і ці війни і природні лиха будуть тільки початком прийдешніх болісних жахів, які, за своєю скрутою, порівнюються Господом з болями під час народження.



Друге соборне послання святого апостола Петра, 1, 1 - 10


1 Симон Петро, раб i апостол Iсуса Христа, тим, хто при­йняв з нами однаково дорогоцiнну вiру в правдi Бога нашого i Спасителя Iсуса Христа: 2 благодать i мир вам нехай помножиться в пiзнаннi Бога i Христа Iсуса, Гос­пода нашого.
3 Тому що вiд Божественної си­ли Його даровано нам усе потрiб­не для життя i благочестя, через пiзнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою, 4 якими да­ро­ванi нам великi й дорогоцiннi обiт­ницi, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, вiд­да­лившись вiд пануючого в свiтi роз­тлiння похiттю: 5 ви ж, докла­даю­чи до цього всю стараннiсть, пока­жiть у вашiй вiрi чесноту, в чеснотi розсудливiсть, 6 в розсудливостi стриманiсть, у стриманос­тi терпiння, у терпiннi благочестя, 7 в благочестi братолюбство, у братолюбстві любов. 8 Якщо це у вас є i примножується, то ви не залишитесь без успiху i плоду в пiз­наннi Господа нашого Iсуса Христа. 9 А в кого цього немає, той слiпий, закрив очi, забув про очищення давнiх грiхiв своїх. 10 То­му, браття, усе бiльше i бiльше старайтесь утверджувати ваше по­кликання та обрання; так дiючи, ви нiколи не спiткнетесь,

Толкова Біблія


У християнстві, за Апостолом, дана повнота істинного життя від всесильної і всемогутньої сили або благодаті Божої, дана блаженна можливість людям ставати причасниками Божого єства. "Причасниками Божого єства ми стали через явлення Господа і Бога, Який начала нашого єства поєднав в Самому Собі і освятив, якщо ж святе начало, то й все святе" (блаж. Феофіл.).


Відповіддю з боку християн на дію благодаті Божої є не тільки видалення від пануючого в світі розтління (ст. 4б), але і, головним чином, позитивна чеснота в різних її розгалуженнях. Апостол в 2 Пет. 1: 5-7 показує ступені успіху. На першому місці "віра", так як вона є підставою і опорою добра. На другому місці "чеснота", тобто справи, як каже Апостол Яків (Як. 2:26), віра без справ мертва. Далі "розум". Який же розум?


Знання таємниць Божих, яке доступне не для всякого, але для того тільки, хто постійно вправляється в добрих справах.


За ним "стриманість". Бо і він потрібен для того, щоб досягти зазначеної мети, щоб не пишатися величчю дару. А як при короткочасному стриманні можна зміцнити дар, то має бути терпіння. Воно зробить все: і "благочестя" наповнить, і надію на Бога удосконалить.


До благочестя приєднається "братолюбство", а до всього цього любов ... (блаж. Феофіл.).


Зобразивши раніше (ст. 2-6) благодатний стан християн в його ідеальній нормі, Апостол тепер каже, що християнський ідеал віри і життя повинен втілюватися в житті християнської спільноти, що лише збереження і примноження духовного благодатного надбання відкриває шлях до істинного християнського пізнання.


Навпаки, той, хто не має згаданих Апостолом моральних основ життя, той подібний до людини з закритими очима. "Вислів Апостола Петра подібний сказаному блаженним Яковом, зокрема: хто слухає слово, і не виконує, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі (Як. 1:23), (блаж. Феофіл.).


На противагу окресленої в ст. 9 необґрунтованості чужого християнству духу, справжні християни повинні і в навчанні, і в житті спиратися на покликання християнське ...

ШАПКА1.jpg