Євангеліє: Бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство



Сьогодні читаємо Євангеліє про лицемірство, тобто показову, горду праведність.

Євангельські читання 14 листопада


Євангеліє від Луки, 11, 47 – 12, 1


47 Горе вам, що будуєте гробниці пророкам, яких повбивали батьки ваші: 48 цим ви свідчите і схвалюєте діла батьків ваших, і погоджуєтеся з ними, бо ті повбивали пророків, ви ж будуєте їм гробниці. 49 Тому і премудрість Божа сказала: пошлю до них пророків і апостолів, і декого з них уб’ють, а декого виженуть. 50 Хай же буде покараний рід цей за кров усіх пророків, пролиту від створення світу, 51 від крови Авеля до крови Захарії, вбитого між жертовником і храмом. Так, кажу вам, стягнеться з роду цього. 52 Горе вам, законникам, що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли і тим, хто хотів увійти, боронили. 53 Коли Він говорив їм це, книжники і фарисеї почали дуже нападати на Нього, запитуючи багато про що, 54 підкопуючись під Нього і намагаючись уловити з уст Його що-небудь таке, щоб звинуватити Його.
1 Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.

Аверкій (Таушев), архієпископ


Далі Господь викриває фарисеїв, що вони лицемірно будують гробниці пророкам і прикрашають пам'ятники праведним, які були убиті батьками їх. Вони нібито шанують вбитих праведників, а насправді вони ще гірше своїх батьків, походженням від яких пишаються, адже збираються вбити Самого Господа.

Звинувачує Господь фарисеїв і у вбивстві пророків Божих, посланих «Премудрістю Божою», тобто Ним Самим, бо Він є Іпостасна Премудрість Божа, зображена під таким ім'ям у 8 гл. Кн. Притч.

На закінчення Господь закликає на них кров всіх праведників, починаючи від Авеля, убитого своїм братом Каїном, до крові Захарії, сина Варахіїна, що загинув між жертівником і вівтарем. Цей Захарія, мабуть, саме той, який був побитий камінням у дворі дому Господнього, за наказом царя Йоаса (2 Хр. 24:20). Деякі ж вважають, що тут йде мова про Захарію, батька Іоана Предтечі.

Засуджує Господь законників і за те, що вони «взяли ключ розуміння», тобто взяли немов у своє всеціле володіння старозавітний закон, який повинен був вести людей до Христа, і, маючи цей ключ, самі не входять в Царство Христове й інших не допускають, хибно тлумачачи закон.



Послання до колосян святого апостола Павла, 4, 2 - 9


2 Будьте постiйнi в молитвi, пи­ль­нуючи в нiй iз подякою. 3 Мо­лiть­ся також i за нас, щоб Бог вiд­чинив нам дверi для слова, звi­щати тайну Христову, за яку я i в кайданах, 4 щоб я вiдкрив її, як належить менi звiщати. 5 I з зов­нiшнiми поводьтесь розсудливо, користуючись часом. 6 Слово ваше нехай буде завжди з благодаттю, сiллю приправлене, щоб ви знали, як вiдповiдати кожному.
7 Про мене все скаже вам Тихик, улюблений брат i вірний служитель та спiвпрацівник у Госпо­дi, 8 якого я послав до вас для того, щоб вiн довiдався про вашi обставини i втiшив серця вашi, 9 з Онисимом, вiрним i улюбленим братом нашим, який вiд вас. Вони роз­­кажуть вам про те, що дiється тут.

Толкова Біблія


Апостол... потім знову переходить до загальних настанов для всіх християн, незалежно від їх соціального стану, проповідуючи сталість в молитві і духовне пильнування з подякою.

На закінчення Апостол просить молитися за нього з його співробітниками, «щоб Бог відчинив нам двері для слова» ... ... Щоб Бог допоміг їм безперешкодно проповідувати Його Слово.

Апостол заповідає розсудливе ставлення до «зовнішніх», тобто ще нехристиян.

І застерігає: «Ваше ж слово хай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю», тобто добрим і щирим, що походить із серця і що дихає прихильністю, але разом з тим стриманим і розсудливим, що і означає «приправлене сіллю».


Стихи 7-18 становлять післямову. У ній Апостол говорить, що посилає це послання з Тихиком, «улюбленим братом і вірним служителем і співробітником в Господі». З ним посилається і Онисим, колишній слуга Филимона.

ШАПКА1.jpg