Євангельські читання: Падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий



Євангельські читання 9 вересня


Євангеліє від Марка, 3, 6-12


6 Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його. 7 Але Ісус з учениками Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галилеї, Юдеї, 8 з Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану; та з Тира й Сидона, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості. 9 І сказав ученикам Своїм, щоб приготували для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього. 10 Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидалися до Нього, щоб торкнутися Його. 11 І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий. 12 Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.

Толкова Біблія


Опис діяльності Христа в цей час займає у Марка п'ять стихів, а в Матфея один (Мф. 4:24). Господь віддаляється до моря не через страх перед своїми ворогами, фарисеями та іродіанами - вороги Христа, звичайно, нічого не посміли б зробити проти Нього, адже за Ним ішов величезний натовп, - а просто тому, що Він бачив, як марно далі продовжувати бесіду з фарисеями ...


Єв. Марк перераховує сім областей або місць, звідки прийшли до Христа люди. Це число, очевидно, тут має символічне значення. Воно означає повноту країн або областей Палестини. Навіть віддалені Ідумея і Фінікія прислали своїх представників до Христа. Але якщо про галілеян і жителів Іудеї сказано, що вони пішли за Христом (ст. VII), то про єрусалимлян та інших мешканців Палестини євангелист каже тільки, що вони прийшли і, можливо, тільки спостерігали за тим, що буде чинити Христос.


9 І сказав ученикам Своїм, щоб приготували для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.

Тут, очевидно, маються на увазі відомі вже (Мк. 1: 16-20) чотири учні.

Тиснувся натовп до Христа головним чином, звичайно, для того, щоб отримати від Нього зцілення: це можна сказати про тих галілеян і іудеїв, які "пішли" за Христом. Інші ж просто хотіли на власні очі переконатися в тому, що Христос дійсно зцілює хворих.


11 І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий. 12 Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.

Нечисті духи - тобто люди, в яких були нечисті духи.

Син Божий - вираз важливіший (див. Мт. 4: 3), ніж "Святий Божий" (Мк. 1:24). Але чи віддавали ці люди собі звіт в істинному розумінні цього найменування - цього не видно.

Господь не відкидав цю назву, але забороняв тільки біснуватим його викрикувати. Як було дивно, що Христа, великого чудотворця, представники іудейства переслідували, і тільки біси величали!

Друге послання до коринф’ян святого апостола Павла, 8, 7-15


7 А оскільки ви багатi всiм: вi­рою‚ i словом, i пiзнанням, i всi­ляким старанням, i любов’ю вашою до нас, — так багатiйте i цією чеснотою. 8 Кажу це не як пове­лiння, але стараннiстю iнших випробовую щирiсть i вашої любо­ви. 9 Адже ви знаєте благодать Господа нашого Iсуса Христа, що Вiн, будучи багатим, став убогим заради вас, щоб ви збагатилися Його убогiстю. 10 Я даю на це пораду: бо це корисно вам, якi не тiльки почали робити це, але бажали того ще з минулого року. 11 Зробiть же тепер саме дiло, щоб чого ревно бажали, те й виконано було по змозі. 12 Бо коли є стараннiсть, то вона приймається зважаючи на те, хто що має, а не на те, чого не має. 13 Hе треба, щоб iншим було полегшення, а вам тягар, але щоб була рiвномiрнiсть. 14 Hинi ваш надлишок на доповнення їхньої нестачi, а потім їхнiй надлишок на доповнення вашої нестачi, щоб була рiвнiсть, 15 як написано: «Хто зiбрав багато, не мав зайвого; i хто мало, не мав нестачi».

Толкова Біблія


Апостол, як і в 1 Кор. 7:25, 35, 40, не викриває коринфян, а дає їм тільки можливість проявити свій християнський дух.


Для цього Ап. нагадує їм, що зробив Христос з любові до людей (пор. Фил. 2: 6 і наст.).

Ще більше має спонукати коринфян до збирання милостині те, що вони не тільки робили збір як щось обов'язкове для кожного християнина, а й докладали до цієї справи особливе бажання і старанність, ще раніше ніж македонці. Буссе другу половину стиха перекладає так: «які якщо і не почали робити (збір), то все-таки вже мали бажання цього». Сирійський переклад передає це місце так: «не тільки бажанням, а й ділом».


Апостол пояснює, що милостиня належить подавати в міру наявних засобів, щоб людина не залишалася сама жебраком. Справді, якби мало місце таке безмежне дарування свого майна, то число жебраків все росло б і росло, і ті, що отримали милостиню, повинні б негайно ж віддавати отримане тим, від кого милостиня була отримана і хто сам залишився повним злидарем. Притому Апостол і не міг вимагати такої милостині, бо це означало б від всіх християн разом вимагати, щоб вони піднялися на вищий щабель християнської досконалості (пор. Лк. 10:25 і наст.).


Очевидно, що і церкви, створені із навернених язичників іноді також терпіли матеріальну потребу, як у наявному випадку Церква Єрусалимська.


Натякаючи на те, що надмірно зібрана манна не приносила особливої ​​користі збирачеві і що при малому зборі той, що збирав, все-таки отримував насичення цією чудовою їжею, Ап. цим дає зрозуміти, що взагалі «життя людини не залежить від достатку матеріального» (Лк. 12:15).

ШАПКА1.jpg