Євангельські читання: все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите



Євангельські читання 10 серпня


Євангеліє від Матфея, 21, 18-22


18 Вранці ж, повертаючись у місто, зголоднів. 19 Побачивши біля дороги одну смоковницю, підійшов до неї і, нічого не знайшовши на ній, крім самого листя, говорить їй: нехай не буде надалі від тебе плоду повік. І смоковниця відразу всохла. 20 Побачивши це, ученики здивувались і говорили: як це — відразу ж всохла смоковниця? 21 Ісус же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам, якщо будете мати віру і не засумніваєтеся, то не тільки зробите те, що сталося із смоковницею, але, якщо і горі цій скажете: піднімись і кинься в море, буде; 22 і все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите.

Толкова Біблія


Голод Христа пояснюють тим, що Він провів цілу ніч в молитві й в пості.

Марк про чудо зі смоківницею розповідає дещо інакше, ніж Матфей, причому додає, що час (не збирання, а)дозрівання плодів, ще не настав, тобто смокви не могли ще зробитися стиглими і придатними до вживання в цей час. Але обидва євангелисти тут чітко говорять, що на смоковниці не було навіть і незрілих плодів, а були тільки листя.


Це показує, що стан дерева був вже сам по собі ненормальним, що йому загрожувала загибель, і, ймовірно, в той же рік. Подібні обставини відомі всім садівникам. Хворі і приречені на загибель плодові дерева не приносять зазвичай плодів, хоча і бувають покриті листям.


Стародавні тлумачі пояснювали подію в алегоричному сенсі, під деревом розуміючи синагогу, іудейський народ, Єрусалим та ін. (Оріген і ін.). Златоуст, Феофілакт і Євфимій Зігабен пояснювали чудо в тому сенсі, що воно було каральним. З Євангелій, говорили вони, не видно, щоб Христос колись карав людей, але над смоківницею Він проявляє Свою силу, бажаючи показати учням, що Він володіє цією силою; і якби було потрібно, то Він легко міг би покарати і Своїх ворогів. Учні, отже, не повинні нічого боятися і бути сміливими (Златоуст).


Євангелист Марк, розповівши про вигнання торговців із храму і про те, що книжники і первосвященики шукали, як би Його погубити Христа (XI: 15-18), додає, що коли стало пізно, Він вийшов за місто. З розповіддю Марка, по суті, узгоджується і розповідь Луки (XIX: 45-48). Потім в XI: 20 Марк зауважує: вранці (дуже рано), проходячи повз, (учні) побачили, що смоковниця всохла до кореня.


На цій підставі можна з великою ймовірністю припустити, що події, що тут розповідаються, відбулися не в той день, коли «проклята» була смоківниця, а на наступний, і в цьому сенсі слід тлумачити вираз Матфея «негайно». Хоча слово це і вказує на раптовість і швидкість, але нізвідки не видно, щоб учні помітили, що смоковниця почала сохнути негайно ж після слів Христа або ж на зворотному шляху з Єрусалима. Вони помітили це на інший день рано вранці, і слово «негайно» належить, таким чином, розуміти в сенсі після попереднього дня і ночі.


Аверкій, архієпископ


Господь повчає їх про силу віри, кажучи, що, якщо вони будуть мати віру Божу, долаючи всі сумніви, то зможуть творити ще більші дива... Для віри, вільної від сумнівів, немає нічого неможливого. Тому і в молитві треба про все просити з вірою, щоб отримати.


Св. Марк додає до цього в 25-26 стихах, що умовою дієвості молитви є прощення ближнім. Непрощення ближнім є образою любові Божої, а тому за непрощення не може бути ні істинної твердої віри, ні дієвої молитви.


Перше послання до коринф'ян святого апостола Павла,15, 12- 19


12 Коли ж про Христа пропо­вiдується, що Вiн воскрес з мертвих, то як же деякi з вас говорять, що нема воскресіння мертвих? 13 Якщо нема воскресіння мертвих, то i Христос не воскрес. 14 А якщо i Христос не воскрес, то й проповiдь наша марна, марна i вiра ваша. 15 Крiм цього, ми були б лжесвiдками Божими, тому що свiдчили б про Бога, що Вiн воскресив Христа, Якого Вiн не воскресив, якщо мертвi не воскресають; 16 бо якщо мертвi не воскресають, то й Христос не воскрес. 17 А якщо Христос не воскрес, то вiра ваша марна: ви ще у грiхах ваших. 18 Тому i тi, що вмерли у Христi, загинули, 19 i якщо ми в цьому тiльки життi уповаємо на Христа, то ми нещаснiшi за всiх людей.

Толкова Біблія


Дуже ймовірно, що сумнів у воскресіння мертвих виник серед деяких коринф'ян під впливом Платонового погляду на матерію взагалі (ύλη) як на джерело фізичного і морального зла і на тіло зокрема, як на гріховне начало в людській природі. Цим поглядом тільки і можна пояснити, чому грекам здавалося абсолютно небажаним майбутнє відновлення або воскресіння тіла. Можливо, що заперечували майбутнє воскресіння коринфські лжеучителі, які, подібно до пізніших єретиків (2 Тим. 2:18), говорили, що "воскресіння вже було", розуміючи під воскресінням духовне оновлення людства благодаттю спокути.


Наше нове життя, яке виростає зі спілкування з Христом, є не що інше як участь в Його житті. Звідси виходить, що якщо Христос має тепер прославлене тіло, яке стало таким через воскресіння Христа з мертвих, то і ми повинні отримати таке ж і таким же шляхом.


Хто заперечує наслідок (загальне воскресіння), той повинен заперечувати і його причину (воскресіння Христа).


Проповідь наша марна. Головний предмет апостольського свідчення - воскресіння Христа. Тому, із запереченням воскресіння Христа втрачає весь свій сенс і апостольська проповідь (марна - правильніше: порожня).


Віра коринф'ян також виявляється прив'язаною до предмету, який існує тільки в уяві.


Неправдивими свідками Бога, тобто приписали б Богу то, чого Він не робив.

Свідчили б про Бога - правильніше: на (проти) Бога. Це було б образою Богу.

З запереченням воскресіння Христового падає і віра в спокутування. Якщо Христос не воскрес, то Він - не Спаситель.


Марна віра ваша: ні до чого не веде.

Ви ще в гріхах ваших ... Якби Христос тільки помер і не воскрес, то й Сам Він залишився б під прокляттям гріха і людство б від Нього не отримало виправдання від гріхів.


Невіруючі у воскресіння Христа не відновляться до кращого життя. І живі Його послідовники, які взяли на себе в цьому житті тяжкий хрест страждань, сподіваючись на майбутнє прославлення з Христом, тоді виявляються найбільш нещасними людьми!


ШАПКА1.jpg