Євангельські читання: Велів йому прозріти



Євангельські читання 29 грудня


Євангеліє від Марка, 8, 22 - 26


22 Приходить до Вифсаїди; і приводять до Нього сліпого, і благають, щоб доторкнувся до нього. 23 Він, взявши сліпого за руку, вивів його геть із села, і, плюнувши йому на очі його, поклав на нього руки і запитав його, чи бачить що. 24 Він, глянувши, сказав: бачу, мов дерева, людей, що проходять. 25 Потім знову поклав руки на очі йому і велів йому прозріти. І він зцілився, і став бачити все ясно. 26 І послав його додому, кажучи: не заходь у село і нікому в селі не розповідай.

Аверкій, архієпископ


Це чудо, про яке оповідає тільки один єв. Марк, звершене Господом, після того, як Він переправився зі Своїми учнями на східний берег Генісаретського озера, по дорозі до Кесарії Филипової в Вифсаїду, що називалася ще Юлією, це найменування дав цьому селищу тетрарх Филип в честь дочки Августа Юлії.


До Господа привели сліпого і просили, щоб Він дотиком рук Своїх зцілив його.

Господь, зцілюючи його, вчинив так само, як при зціленні глухого й недорікуватого: вивів його за село, плюнув йому на очі і повернув зір йому не відразу, а поступово, шляхом двократного покладання рук, очевидно, пробуджуючи в ньому таким чином віру, необхідну для здійснення дива.


Мабуть, це не був сліпонароджений, так як після першого покладання на нього рук Спасителя, він сказав, що бачить людей, як дерева, тобто він бачив, отже, раніше і людей, і дерева.


Господь, зціливши його, вчинив так само, як при зціленні глухого... так само послав його додому, звелівши не заходити в село і не розповідати там нікому про звершене чудо.

Послання до євреїв святого апостола Павла, 9, 8-10, 15-23


8 Цим Дух Святий показує, що ще не вiдкрита путь у святилище, доки стоїть перша ски­­нiя. 9 Вона є образ теперiш­нього часу, за якого приносяться дари i жертви, якi не можуть зробити досконалим у совiстi того, хто служить. 10 I вони зi стравами i напоями та рiзноманiтними обмиваннями й обрядами, що стосуються плотi, були встановленi тiльки до часу їх виправлення.
15 I тому Вiн є Посередник Но­вого Завiту, щоб внаслiдок смерти Його, яка сталася для відкуплення від злочинів, заподіяних за першого завіту, ті, що покликані до вічного спадку, одержали обіця­не. 16 Бо де заповіт, там необхід­но, щоб настала смерть заповітни­ка, 17 бо заповіт дійсний після по­мер­лих: він не має сили, коли запові­дач живий. 18 Чому і перший завіт був утверджений не без крови. 19 Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв кров телят і козлів з водою і шерстю червленою та iссопом i окропив як саму книгу, так i весь народ, 20 кажучи: це кров завiту, який заповiдав вам Бог. 21 Також окропив кров’ю i скинiю та всi богослужбовi сосуди. 22 Та майже все за законом очищається кров’ю, i без проливання крови не буває прощення.
23 Отже, образи небесного повин­нi були очищатися цими, а саме ж небесне — жертвами, кращими вiд цих.

Толкова Біблія


Недоступність, недосконалість, недостатність шляху до небесного святилища - в час, коли ще стоїть перша скинія (колишні старозавітні настанови) - пояснюється характером старозавітної обрядовості, яка лише символізувала майбутнє, але нічого не давала для вдосконалення… і оживотворення занепалих сил людини, і під час самого встановлення свого приречена була на скасування іншим, кращим завітом, - більшою і повною скинією нерукотворною (Царства Небесного), шлях до якої, прокладений Христом Первосвящеником власною Кров'ю, для всіх став доступним і рятівним, справним і досконалим…


…Зв'язок цього важкого для розуміння місця з попереднім і сенс його досить добре зазначені Золотоустим, який говорить: «Так як, ймовірно, було багато малодушних, які тому особливо, що Христос помер, не вірили в обітниці Його, - Павло, бажаючи рішуче спростувати таку думку, являє приклад, запозичений із спільного звичаю. Який же це звичай? Тому самому, каже він, і треба бути впевненим. Чому? Тому що заповіти бувають дійсні і отримують силу не за життя заповідача, а після його смерті… Але, скажуть, там ніхто не вмирав: яким же чином був затверджений той завіт? Точно таким же. Як? І там кров, так само як і тут кров. Не дивуйся, що там не Христова кров; там же був прообраз…


…Описується докладніше те, як саме закріплений Кров'ю Старий Завіт.


…Апостол показує, що тут разом були і кров і вода, тому що хрещення є образом страждання Христового.

ШАПКА1.jpg