Чернече життя: Як молишся, не відразу приступай до прохання



Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

Раніше ми опублікували статтю про те, що не потрібно у храмі ховати свого мерця.

Молячись же, дивись, не проси одного замість іншого, і не прогнівай Господа; не проси ні майна, ні слави людської, ні влади, ні іншого чогось тимчасового; але проси Царства Божого; і все що служить на потребу тіла подасть собі Сам; як говорить Сам Господь: Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам (Матѳ. 6, 33).


Молитва ж, любий, має два види: перший - славослів’я, зі смиренномудреністю, а інший, нижчий, - прохання. Тому, як молишся, не відразу приступай до прохання; в іншому випадку сам про своє волевиявлення даєш усім знати, що молитися Богу вимушений через потребу.


Тому, починаючи молитву, залиш себе самого, залиш усяке творіння видиме і невидиме, і почни славослів’ям Того, Хто все Сотворив; і коли будеш славословити Його, не блукай умом туди і сюди, і не впадай у багатослів’я по-язичницьки, але вибирай слова зі святих Писань і говори: "Благословляю Тебе, Господи, довготерпеливого і незлобливого, бо щодня являєш своє довготерпіння мені, грішнику, і всім нам даєш свободу покаятися. Бо для того, Господи, мовчиш і терпиш нас, щоб ми прославляли Тебе, що звершуєш домобудування спасіння нашого... Ти сотворив нас, а не ми. Ти Бог наш" (Пс. 99, 3).


Коли закінчиш славослів’я, в міру сил твоїх запозичене з Писань, і вознесеш хвалу Богу, тоді почни зі смиренномудреністю і говори: «Я недостойний, Господи, говорити перед Тобою, тому що дуже грішний».


Так треба говорити Тобі, хоча б і не усвідомлював за собою нічого поганого. Бо ніхто не безгрішний, крім Єдиного Бога. А ми, згрішаючи багато в чому, більшої частини гріхів не помічаємо за собою.


Тому Апостол говорить: хоч я i нiчого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь (1 Кор. 4, 4), тобто, грішу багато, і не помічаю цього.


Тому і Пророк говорить: Хто зрозуміє гріхи свої (Пс. 18, 13)?


Тому і ти не говориш неправди, називаючи себе грішником. Якщо ж розумієш свої гріхопадіння, то згрішиш цим самим словом: Я не грішний. Навпаки - говори краще: більше всіх грішників грішний я, переступаючи Божу заповідь. Вона велить, що коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити (Луки 17, 10).


Так завжди належить мислити Тобі: я нікчемний. І ще: в по­кiрностi шануйте один одного вищим за себе (Флп. 2, 3).


Тож проси Господа зі страхом і смиренномудреністю. І коли вознесеш слово смиренномудреності, скажеш: "Дякую Тобі, Господи, що довготерпів моїм гріхопадінням, до нині залишав мене непокараним; бо давно достойний я був того, щоб перетерпіти тисячі бід і бути відкинутим від лиця Твого, але незлобива Твоя людинолюбність була до мене довготерпеливою; дякую Тобі, хоча і немає у мене достатніх сил для благодаріння за незлобивість Твою".


І коли звершиш обидві частини славослів’я і смиренномудреності, тоді проси вже те, чого маєш просити, тобто, як вище сказав я, ні багатства, ні слави земної, ані здоров’я тілесного, тому що сам Він створив тебе і піклується про твоє спасіння, і знає, що корисне кожному, здоровим бути чи хворим, але, як велено тобі, проси Царства Божого.


Бо про потреби тіла твого, як я сказав вище, подбає Сам. Цар наш обуриться, якщо хто попросить у Нього якоїсь малості, якщо хтось з нас попросить у Нього недостойного. Тому молитвою свою не наведи на себе обурення, але проси собі того, що достойне Царя Бога.

ШАПКА1.jpg