«Чернече життя»: піст і стримання полягають в помірності



Свято-Миколаївський монастир продовжує публікувати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка вийшла у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.


Раніше ми опублікували статтю про те, що потрібно стати господарем свого черева, перш ніж воно заволодіє нами.



Що стосується способу посту, пише Св. Іоан Касіян Римлянин, у своїй книзі, то не може до всіх застосовуватися однакове правило; так як не у всіх тіл однакова міць і (піст) дотримується силою не однієї душі, як інші чесноти. Щодо цього ми прийняли таку настанову, передану нам (отцями), що різними повинні бути час, спосіб і якість харчування, саме через неоднаковий стан тіл, або за віком і статтю; але у всіх має бути одне правило приборкання плоті для стримання серця і укріплення духу.


Одному для насичення потрібно два фунти, а інший відчуває важкість, якщо з’їсть фунт, або півфунта, але всі ті, хто практикує стримання, мають одну ціль, щоб споживаючи їжу за мірою потреби, не вдатися до перенасичення. Бо не тільки якість їжі, але і кількість розслабляє душу, запалюючи в ній, як і в огрядній плоті, шкідливий, гріховний вогонь.


Отже, вельми справедливо думали отці, що піст і стримання полягають в помірності, і що всі, хто прагне до досконалої чесноти, споживаючи їжу, необхідну для підтримки тіла, повинні стримуватися, коли ще хочеться їсти. І слабкий тілом може порівнятися в чесноті зі здоровими і міцними, якщо буде приборкувати похоті, яких не потребує неміч плоті.

Бо і Апостол говорить: піклу­вання про плоть не обертайте на похотi (Рим. 13, 14). тобто він не забороняє піклуватися про плоть, але тільки говорить, щоб це не робилося в похоті; забороняє догоджання примхам плоті, а не піклування, яке необхідне для підтримки життя; і забороняє тому, щоб ми, потураючи плоті, не стали на шкоду собі чинити похоті: між тим піклуватися про тіло потрібно тому, щоб, завдавши йому шкоди недбальством, не втратити можливості виконувати духовні та необхідні додаткові обов'язки наші.


Тому сутність стримання полягає не в тім тільки, щоб дотримуватися часу споживання їжі, і не тільки в якості їжі, але, перш за все, в розсудливому її споживанні. Кожен повинен постити стільки, скільки необхідно для приборкання плотської боротьби. Строгі пости робляться марними, коли за ними слідує зайве споживання їжі, яке скоро доходить до пороку черевобіснування. Тому краще кожен день помірно споживати їжу, ніж часом прирікати себе на тривалі і строгі пости. Непомірний піст не тільки може розслабити Дух, але, знесиливши тіло, послабити і силу молитви.

Бо, як говорять отці, крайності з того і з іншого боку однаково шкідливі, - і надмірність посту, і пересичення утроби, надмірність бдіння і тривалості сну, та інші надмірності. Ми знаємо деяких непереможених черевоугодництвом, але низложених безмірним постом, і тих, котрі впали в ту ж пристрасть черевоугодництва з причини слабкості, що сталася від надмірного посту. Непомірне стримання шкідливіше пересичення: тому що, за сприяння каяття, можна від останнього перейти до правильної розсудливості , а від першого не можна. (стор. 196).


Утім, загальне правило поміркованості полягає у тім, щоб кожен згідно з силами, станом тіла і ​​віком стільки споживав їжі, скільки потрібно для підтримки здоров'я тіла, а не скільки вимагає бажання ситості. Хто не дотримується однакової міри, - то надмірно постить, то пересичується, - той шкодить як молитві, так і ціломудреності: молитві тому, що від недоїдання не може бути бадьорим у молитві; бо від безсилля хилиться до сну, а від переїдання не може чисто і часто молитися, а ціломудреності - бо вогонь плотської похоті, який розпалюється від надмірного споживання їжі, горить навіть і під час суворого посту (стор. 198).


Тому помірність, на думку отців, полягає в тому, щоб щодня споживати стільки їжі, щоб після харчування завжди відчувати голод. Така міра збереже душу і тіло в однаковому стані, і не дасть людині вдатися ні в надмірний піст, ані в пересичення, що пригнічує Дух (стор. 198).



Христос посеред нас.

І є, і буде.



Вас також може зацікавити наступна стаття:


«Чернече життя»: смиренномудрий, убоголюбивий наставник

ШАПКА1.jpg