ШАПКА1.jpg

    Чернече життя: Посту потрібно дотримуватися і тілесного і душевного



    Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.


    Раніше ми опублікували статтю про те, що потрібно сіяти насіння молитви, обробивши тіло постом.

    Для схвального посту, за словами Святого Василія Великого, недостатньо одного утримання від їжі; але будемо постити постом приємним, благоугодним Богові. Істинний піст - відсторонення від зла, стримання мови, подавлення в собі гніву, відкидання пристрастей, злослів'я, неправди, клятвопорушення. Утримання від цього є істинним постом. У цьому піст - прекрасне діло.


    З уважного вивчення наведених нами місць писань Св. Отців подвижників і багатьох інших подібних до них стає зрозумілим, як сприймали Св. Отці, і як нам належить сприймати сутність посту і стримання і спосіб проходження них:


    1) піст і стримання вкрай необхідні для подвижника, але

    2) піст сам по собі не є чеснотою, а тільки засобом чесноти, тобто це засіб до надбання чесноти чистоти і ціломудрості.

    3) посту потрібно дотримуватися і тілесного і душевного: другий, як збереження себе од усього, що противне Богу, обов'язковий для всіх і завжди, а тілесний піст необхідно проходити з великою обережністю і з порадами досвідчених. Піст цей повинен бути не безмірний, а поміркований, і співмірний з тілесними силами людини, щоб можна було довести свій подвиг до кінця.


    Молода, міцна, сильна людина має пригнічувати себе співмірним постом, - згідно з порадами старця; бо інакше важко і навіть неможливо зберегти чистоту тілесну.

    Людині старій, хворобливій і взагалі слабкій тілом необхідно, уникаючи всякої надмірності, помірно підкріпляти свої сили, і, недоступну їй через тілесну неміч суворість посту заміняти і заповнювати душевним стриманням від усякого злого діла, слова і помислу.


    Останнє і складає істинний подвиг ченця. Неможливість строго постити, через неміч тіла, не заважає досягти духовного успіху, як сказав Св, Варсонофій Великий хворому старцю Андрію:


    Нехай не бентежить тебе помисел, або точніше сказати лукавий, що тілесна їжа перешкоджає тобі досягти обітованого; бо їжа свята, і неможливо, щоб із доброго вийшло зле. Але що виходить із уст, виникає із серця, те стримує людину і перешкоджає їй досягти належних їй обітовань. Не сумнівайся ж, задовольняючи потреби тіла; але, за силами внутрішньої людини, працюй над тим, щоб упокорити свої помисли; і тоді Бог відкриє очі серця твого, щоб бачити істинне світло, і бути в стані сказати: благодаттю спасіння в Христі Ісусі, Господі нашому, Якому слава навіки. Амінь.