Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.
Раніше ми опублікували статтю про те, що під час бдіння всі отці знімали ветхого чоловіка і сподоблялися оновлення розуму.
Св, Григорій Синаїт пише: три види має бдіння нічне: новоначальних, середніх і досконалих. Перший такий: півночі спати і півночі не спати: з вечора до півночі, або з півночі до ранку. Другий вид бдіння - не спати з вечора одну годину або дві, потім спати чотири години, і вставати на раннє славослів’я, співати і молитися годин шість, до самого ранку. Третій вид бдіння містить в собі всенічне стояння і бдіння.
Преподобний Касіян Римлянин, оповідаючи про сучасних йому єгипетських монахів IV століття, говорить про сон і бдіння.
І чистий сон, без небезпечних мріянь, може розслабити ченця, якому потрібно невдовзі встати, викликає в духові ліниву млявість, ослаблює бадьорість його на цілий день, висушує серце, притупляє пильність, котра на весь день могла б зробити нас більш обережними і більш сильними супроти всіх нападів ворога.
Тому до спільного бдіння вони (єгипетські монахи) приєднують і індивідуальне бдіння, яке звершують із більшою увагою, щоб не втратити і тієї чистоти, яка набута псалмоспівом і молитвами, і нічним роздумуванням підготувати неослабну старанність, яку потрібно зберігати впродовж дня.
Нічні бдіння, щотижнево звершувані з вечора суботи, взимку, коли ночі бувають довшими, там (в Єгипті) продовжують до четвертого співу півнів, для того, щоб дві години, що залишилися до світання, використати на сон, і тим підкріпити себе на цілий день.
І нам належить триматися того ж правила, тобто поспавши після бдіння до раннього молитвослів’я, весь день проводити в необхідних ділах, і аж ніяк удень не спати, замість того, що ми не спали вночі; бо в такий спосіб ми змінюємо тільки час спокою, а не позбавляємо себе сну.
Якщо після всенічних бдінь не спати хоча б трохи, то наступного дня ослабне не тільки слабка плоть, а й дух. Отже, щоб не зробити некорисними нічні бдіння, потрібно до сходу сонця поспати хоча б годину; бо пішовши назустріч у такий спосіб природі у властивому їй ми не будемо мати потреби забирати у дня того, що відняли у ночі.
