Чернече життя: Надійся на благість Божу



Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

Якщо і під час самої молитви ворог буде вкладати лукаві марення, душа нехай не перестає молитися, і нехай не вважає власними своїми зрощеннями ці лукаві всіювання ворога, ці марення невтомного в підступах чудодія; але розсудивши, що поява непристойних думок буває у нас через невідступність винахідника лукавства, тим старанніше нехай припаде до Бога, і нехай молить Його знищити лукаву перешкоду у вигляді неналежних помислів, щоб стремлінням розуму свого безперешкодно, без усякого сповільнення і миттєво прийти до Бога, так щоб нашестя лукавих помислів анітрохи не ставали перешкодами на шляху.

Якщо і продовжиться таке насилля помислів, через невідступність того, хто воює з нами, то і в цьому випадку не слід впадати у відчай і не залишати подвигу на половині діла, але терпіти доти, доки Бог, бачачи нашу стійкість, не осяє нас благодаттю Духа, яка обертає у втечу напади наклепника, очищає і наповнює божественним світлом ум наш, і влаштовує так, що думка наша у непорушній тиші служить Богу з радістю.


Надійся на благість Божу і чекай від Бога заступництва, знаючи, що якщо звертаємося до Нього як належить і щиро, - не тільки не відкине нас зовсім, але, поки ще вимовляємо слова молитви, скаже: Ось я! (Ісаї, 58, 9).

Таким втішним висловом завершує один із своїх листів Святий Василій Великий. Усе життя цього угодника Божого було невпинною, чистою молитвою. Такий же шлях постійної молитви до Бога вказує він і нам у вищевказаних й інших словах своїх.


Отже, вислови Антонія, Василія і Варсонофія Великих, Єфрема Сиріна, Іоанна Ліствичника, Ісаї пустельника, Св. Ѳеодора Студита, Авви Дороѳея та інших великих учителів чернечого життя заохочують нас бути старанними у церковній або громадській молитві.
ШАПКА1.jpg