Чернече життя: Звершуй молитву зі смиренномудреністю, вважаючи себе недостойним



Свято-Миколаївський монастир продовжує перекладати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка була видана у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.

У келії віддайся молитві з увагою, сокрушенням і частими слізьми, пише Прп. Симеон благоговійний, не погоджуючись у серці з помислом "так як я сьогодні дуже напрацювався, то заберу трохи часу у молитви, заради праці тілесної", бо кажу тобі, що скільки б хто не натруджував себе у ділі послуху, якщо він через це відволікається від молитви, нехай держить у думці, що втратив дещо велике. І це істина.


Якщо у келії станеш на молитовне правило, говорить Св. Ісая пустельник, то не твори цього діла Божого з недбальством, щоб замість благодогоджання Богові не прогнівати Його; але стій зі страхом Божим; не схиляйся до стіни, і не переставляй ніг своїх, стоячи на одній і роблячи полегшення іншій, як роблять це нерозумні.


Стримуй серце своє, щоб воно не блукало в хотіннях своїх, нехай буде жертва молитви твоєї благоприємна Богу.


Часта молитва викорінює неволю (мислену), а будь-яке нерадіння щодо неї, хоча б і мале, є матір'ю забуття (стор. 150-а).


Дивись, не будь недбалим у виконанні молитовного твого правила, бо від цього виливається світло для душі (стор. 151-а).


Якщо ти звершуєш своє молитовне правило зі смиренномудреністю, вважаючи себе недостойним, - то служіння твоє приємне Богу. Коли ж гордий помисел зійде на серце твоє, і ти, прийнявши його, згадаєш про когось, хто спить або впав у нерадіння, і засудиш його думкою, то знай, що даремним є труд твій (стор. 349-а).

Коли маєш намір постати перед Господом, учить нас Св. Іоанн Ліствичник, нехай буде вся риза душі твоєї зіткана із пряжі сердечної непам'ятозлобності; якщо не так, то не одержиш від молитви ніякої користі (§ 4-й).


Уся тканина молитви твоєї нехай буде проста і нескладна; бо митар і блудний син одним словом умилостивили Бога (§ 5-й).

Перш за все зобразимо на хартії нашого моління щире благодаріння Богові; потім сповідання гріхів і сокрушення душі у відчутті (серця); після цього представимо Царю всього наші прохання.


Цей образ молитви є найкращим, як одному з братії від ангела Господнього було вказано (§ 7-й).


Якщо ти в якомусь слові молитви відчуєш особливу насолоду, або умиління, то зупинись на ньому, і перебувай у ньому; тоді і Ангел Охоронитель наш молиться з нами (§ 11-й).

ШАПКА1.jpg