«Чернече життя»: будь господарем свого черева, перш ніж воно тобою заволодіє



Свято-Миколаївський монастир продовжує публікувати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка вийшла у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.


Раніше ми опублікували статтю про гортанобіснування і черевобіснування.


Учімося чернецтву в Бозі разом...


Св. Іоан Ліствичник говорить:


Якщо плоть хвилюється, то маємо приборкувати її стриманням повсякчас і на всякому місці. Коли ж вона вщухла (чого, втім, не надіюсь дочекатися до смерті), тоді можемо приховувати перед іншими своє стримання. (Сл. 14-е, § 10-й).


Якщо душа прагне різноманітних страв, то вона шукає властивого єству своєму; і тому супроти хитрого ворога нашого - утроби - належить і нам використовувати розсудливу обережність; і коли нема сильної плотської боротьби і не передбачається небезпека падіння, то відсічемо насамперед ситну їжу, перш за все ту, що розпалює, а надалі – що приносить насолоду. Якщо можна, давай череву твоєму їжу достатню на насичення і легку для травлення, щоб насиченням позбутися його ненаситної пожадливості і через швидке переварювання їжі позбутися розпалення як бича (§ 12).

Будь господарем свого черева, перш ніж воно тобою заволодіє, і тоді будеш змушений зі соромом стримуватися. Ті, що впали в рів беззаконь, про які я не хочу говорити, розуміють те, що я сказав. (§ 17-й).


Утісняй черево стриманням, і ти зможеш загородити собі уста; бо язик посилюється від безлічі страв. Усіма силами подвизайся супроти цього мучителя; і не спи неослабною пильністю, спостерігаючи за ним; бо коли ти хоч трохи потрудишся, то і Господь відразу допоможе (§ 28-й).

Якщо ти обіцяв Христу йти вузьким і тісним шляхом, то утісняй утробу твою; догоджаючи їй і розширюючи її, ти відкидаєш обітниці твої. Але слухай, і почуєш того, хто промовляє: просторий і широкий шлях черевоугодництва, що вводить у згубу блуду, і багато йде ним; але вузькі ворота і тісний шлях стримання, що веде до життя чистоти, і мало тих є, хто знаходить їх (Матѳ. 7, 14.), - (§ 29-й).


Сидячи за трапезою, сповненою страв, представляй перед уявними очима твоїми смерть і суд; бо і в такий спосіб навряд чи зможеш хоча б трохи приборкати пристрасть об'їдання. Коли п'єш, завжди згадуй оцет і жовч Господа твого; і в такий спосіб або будеш стояти в межах стримання, або принаймні, стенаючи, упокориш свій образ думок (§ 81-й).


Не обманюйся, ти не можеш звільнитися від цього фараона, ні узріти горню милість, якщо не будеш завжди їсти гірке зілля і опрісноки. Гірке зілля є примушування (себе) і труд посту, а опрісноки – смиренний образ думок. Нехай з'єднається з диханням твоїм оце слово Псалмоспівця: я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася. (Пс. 34, 13), - (§ 32-й).



Христос посеред нас.

І є, і буде.


Вас також може зацікавити наступна стаття:


«Чернече життя»: смиренномудрий, убоголюбивий наставник




ШАПКА1.jpg