Підготовка до причащення – очищення совісті



Продовжуємо переклад книги преподобного Никодима Святогорця і святителя Макарія Коринфського «Книга душекорисна про невпинне причащення святих Христових Таїн».

Отже, цю природну силу – любити Бога ­– зміцнює, зрощує і вдосконалює часте причащення Тіла і Крові нашого Господа. Тому й святий Кипріан пише, що мученики, коли йшли на страждання, насамперед причащалися Пречистих Таїн і, зміцнившись від Святого Причастя, так запалювалися любов’ю Божою, що бігли на місце страти, як вівці на заклання, і замість Тіла і Крові Христових, яких вони причащалися, проливали свою власну кров і віддавали своє тіло на різні муки.


Чого ще доброго хотів би ти, християнин, отримати і не одержав би від Святого Причастя? Хочеш святкувати щодня? Хочеш святкувати Світлий Великдень, коли забажаєш, і радіти радістю невимовною в цьому сумному житті? Невпинно вдавайся до Таїнства і причащайся з належною підготовкою, і тоді ти насолодишся тим, чого прагнеш. Адже справжня Пасха і справжнє свято душі – це Христос, Який приноситься в жертву в Таїнстві, як каже Апостол, а слідом за ним і божественний Золотоустий: «Чотиридесятниця один раз на рік буває, Пасха ж – тричі на тиждень, а подекуди й чотири, точніше ж – стільки разів, скільки ми забажаємо, бо Пасха ­– це не піст, а Принесення і Жертва, що відбувається на кожному зібранні (тобто на Євхаристійному зібранні, на Літургії). А те, що це істинно, почуєш від Павла, який говорить: «Пасха наша, Христос, за нас у жертву принесений» (1 Кор. 5, 7. Тлумачення Никодима: «Наш Пасха – це Христос, який приніс Себе в жертву через любов до нас»). Отже, щоразу, коли ти приступаєш із чистою совістю [до Таїнства], ти звершуєш Пасху. Не тоді, коли ти постиш, а коли цієї Жертви причащаєшся.


Адже оголошений ніколи не звершує Пасху, хоч і поститься щороку, адже до Приношення він не прилучається». Тобто не причащається. І навпаки: «Той, хто не постить, коли прилучається до Причастя, якщо з чистою совістю приступить [до Таїнства], тоді й звершує Великдень ­ чи то сьогодні, чи то завтра, чи то будь-якого дня. Адже підготовка оцінюється не спостереженням часів, а чистою совістю» (Против иудеев. Слово 3. Пор.: Св. Иоанн Златоуст. Творения. Т. 1. Кн. 2. СПб., 1898 (репринт: М., 1991). С. 673-675.). Тобто найкраща підготовка до причащення не в тому, щоб відраховувати вісім, чи п'ятнадцять, чи сорок днів і тоді причащатися, а в тому, щоб очищати совість.


Тому ті, котрі, хоч і постять перед Пасхою, але на Великдень не причащаються, ті Пасху не святкують, як говорить цей божественний Отець. Ті, що не підготовлені в кожне свято причащатися Тіла та Крові Господніх, не можуть по-справжньому святкувати й воскресні дні, й інші свята впродовж тому, що ці люди не мають причин і приводу для свята, якими є найсолодший Ісус Христос, і не мають тієї духовної радості, яка народжується від Божественного Причащення.


Зваблюються ті, котрі вважають, що Пасха й свята полягають у багатих трапезах, у багатьох свічках, запашному фіміамі, срібних і золотих прикрасах, якими вони вбирають церкву. Бо цього Бог не вимагає від нас, оскільки це не першорядне й головне, як Він це говорить і через пророка Мойсея: «Чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того тільки, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма путями Його, і любив Його, і служив Господу, Богу твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї, щоб дотримував заповідей Господа [Бога твого] і постанов Його» (Втор. 10, 12–13). Тобто Бог не вимагає від тебе, людино, нічого іншого, крім того, щоб ти боявся Його і жив згідно з усіма Його законами, і шанував Його всім своїм серцем і всією своєю душею, і зберігав Його заповіді й повеління Його.


Звичайно, слово наше зараз не про те, щоб судити, хороші чи ні ті дари, які ми приносимо до церкви з благоговіння. Вони добрі, проте з ними ми повинні передусім приносити і послух святим заповідям нашого Господа і віддавати перевагу цьому послуху над усім іншим приношенням, як і каже пророк і цар Давид: «Жертва Богові – це дух упокорений, серце скорботне і смиренне Бог не зневажить» (Пс. 50,19).

ШАПКА1.jpg