
«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».
Про Ісусову молитву
У наш час молитва Іменем Ісуса набуває широкої поширеності на всіх материках. Багато що, написане про неї, заслуговує на серйозну увагу; але паралельно до цього було висловлено чимало безглуздих ідей. Зважаючи на це, я вирішив написати короткий трактат про неї, щоб, з одного боку, попередити благочестивих трудівників цієї молитви про непроторені дороги, і, з іншого, - утвердити основні богословські і аскетичні принципи цієї великої духовної культури.
Теорія цієї молитви може бути викладеною на кількох аркушах, але практичне застосування її в християнській аскетиці пов'язане з такими труднощами, що з давніх часів отці і вчителі Церкви всіляко переконували шукачів цього способу єднання з Богом приступати до неї зі страхом і шукати керівника, який пройшов цей подвиг.
Я зовсім не сподіваюся вичерпати це винятково важливе питання, але поставив собі обмежене завдання: подати тут дещо з того, чого я був навчений під час мого життя на Святій Горі, в монастирі і в пустелі. Цілком уникнути в цій спробі повторень того, про що вже було написано іншими авторами, неможливо. Але, гадаю, подібні повторення не тільки можуть бути не зайвими, а навіть і необхідними для висвітлення предмету в інших контекстах.
Господь в останні години Свого життя з нами сказав: «Донині ви нічого не просили в ім’я Моє; просіть і одержите, щоб радість ваша була повною... Істинно, істинно кажу вам: чого б ви не попросили в Отця в ім’я Моє, дасть вам» (Ін. 16: 24, 23). Ці слова Христа є і догматичною, і аскетичною підставою для молитви Його Ім'ям.
Немає сумнівів, що учні Христа дотримувалися цієї заповіді. Тим більше достеменно, що вони вже пізнали силу Його Імені, коли були послані, як «ягнята серед вовків», нести людям мир, зцілювати хворих, сповіщати наближення Царства Божого: «Сімдесят учеників повернулися з радістю і говорили: Господи, і біси коряться нам в ім’я Твоє», й інший випадок: «Ми бачили чоловіка, який іменем Твоїм виганяє бісів» (Лк. 10: 17, 9: 49). Таким чином, історія молитви Іменем Ісуса починається з апостольських часів. Не збереглися словесні формули їх особистих молінь, але весь Новий Завіт сповнений свідчень, що вони робили багато вражаючих чудес цим Іменем.