Про молитву: Хто докладає зусилля, здобуває його



«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».

«І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою» (Бут. 2: 7). І ми прагнемо до Нього, змучені жагою з'єднатися з Ним навіки. І Сам Він чекає нас з любов'ю. Жага Бога - постійна складова нашого земного буття; з нею збираємося ми і вмирати. Сам Христос у час кончини на хресті вигукнув: «Пити». Він і «голодував» (Мф. 21, 18), і відчував спрагу, і ледь «втримувався» (Лк. 12, 50), щоб ми пізнали Отця. І ми страждаємо на землі, засмучені жахливим безперервним баченням насильства, вбивств, ненависті, і жадаємо прийти до Отця, і прикликаємо Ім'я Єдинородного Сина Його:


«Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас».


«Тоді розкрив їм розум до розуміння Писання. І сказав їм: так написано, і так належало постраждати Христу, і воскреснути з мертвих на третій день, і щоб проповідувалося в ім’я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами...» (Лк. 24, 45-47 ). Якщо Ім'я Його дає нам радість пізнання таємниці любові Безпочаткового до нас, то, звичайно, полюбимо ми і саме Ім'я. У ньому міститься «будiв­ництво таємницi, споконвiку утає­ної в Бозi, Який усе створив Iсу­сом Христом», і «обрав нас у Ньо­му ранiше створення свiту, щоб ми були святi й непорочнi перед Hим у любовi, наперед призначивши усиновити нас Собi через Iсуса Христа» (Еф. 1: 4-5, 3: 9).


«Господи, Ісусе Христе, Сину Єдинородний, помилуй нас».


Багаторічна молитва трансформує нашу занепалу природу настільки, що вона стає здатною прийняти освячення через відкриту нам Істину; і це - перше, ніж ми залишимо цей світ (пор.: Ін. 17, 17):


«Господи, Ісусе, помилуй нас».


Безмірна велич завдання, що стоїть перед нами, викликає у нас страх. Нам сказано, що «Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його» (Мф. 11, 12). Тривалий подвиг покаже нам, що в євангельському одкровенні все належить іншому, найвищому виміру. Сліпуче Світло Божества відбивається в нашому вимірі як заповіді: «Любіть ворогів ваших... будьте досконалі, як Отець... досконалий...» (Мф. 5, 44, 48). Тільки прийняття Того, Хто дав нам ці заповіді, допоможе виконати заповідане. Звідси наше волання до Нього:


«Господи, Ісусе Христе, Сину Бога Живого, помилуй нас».

ШАПКА1.jpg