Про молитву: Перемога над світом пристрастей



«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».

Медитація, як відволікання нашого розуму від будь-яких образів, може давати нам відчуття заспокоєння, миру, виведення з умов часу й простору, але в ній відсутнє свідоме предстояння перед Богом особистісним; у ній немає істинної молитви, тобто обличчям до Обличчя. Це може привести до того, що захоплений медитацією задовольниться психічними результатами подібних експериментів, і, що найгірше, - сприйняття Живого Бога, Абсолюту Персонального стане для нього чужим. Нерідкі божевільні спроби за короткий час досягти «космічної свідомості» і навіть мати досвід безпосереднього спілкування з Над-Особистим Абсолютом. По суті ж такого роду аскетика стає відходом від Бога Істинного, від воістину Сущого.

Євангельське вчення говорить не тільки про Бога Особистісного, а й про особисте безсмертя тих, хто спасається. Досягається це через перемогу над світом пристрастей. Велике, грандіозне завдання; але Господь сказав: «Мужайтесь: Я переміг світ»; і ми знаємо, що нелегкою була ця перемога. І знову Христос вчить: «Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх. Остерігайтеся лжепророків...» (Мф. 7: 13-15).


У чому смерть? У тому, що люди залишають Живого Бога, що відкрився нам, прямуючи в те «ніщо», з якого викликані до буття заради дарування їм безсмертного блаженства в формі богосинівства, через вселення в них Бога святої Трійці.


Щоб повірити Христу, потрібно або мати дитячу простоту («якщо ви не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне» (Мф. 18, 3)), або уподібнитися в безумному дерзновенні до Павла, який говорить: «Ми безумнi Хрис­та ради... ми немiчнi... ми в безчестi... ми як смiт­тя для свiту, як порох, що усi топчуть донинi» (1 Кор. 4: 10-13 ); проте «нiхто не може покласти iншої основи, крiм покладеної, яка є Iсус Христос» (1 Кор. 3, 11). «Благаю вас: ставайте по­дiбнi менi, як я Христу» (1 Кор. 4, 16).


Космічна свідомість в християнському досвіді дається в молитві, подібній до Гефсиманської молитви Господа, а не в філософському трансцензусі. «І сказав їм: ...так належало... проповідувалося в ім’я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами... Ви ж є свідками цього. І ось Я посилаю обітницю Отця Мого на вас; ви ж... [перебувайте в молитві] ...доки не сповнитеся силою з неба» (Лк. 24: 46-49).

ШАПКА1.jpg