Про молитву: Невгамована духовна спрага



«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».

Про болісну молитву, в якій народжується людина для вічності


Нині по всій землі розсіяні люди, які шукають відповіді на свої шукання. Невгамована духовна спрага багатьох - ось історична, істинно трагічна, подія. Чимало таких, які перебувають на межі відчаю. Кожен з них у свою міру, в глибинах свого духу, страждає через безглуздість сучасного життя. Невтішні вони в горі своєму: недостатньо своїх індивідуальних зусиль, щоб вивільнитися з сум'яття, що охопило світ, і спинити свій розум на найважливішому (пор.: Лк. 10, 42).


Нашу епоху деякі схиляються характеризувати як нехристиянську. Я ж особисто, в межах моїх знань з історії світу і християнства, переконуюся, що християнство, в його справжніх вимірах, ще ніколи не було сприйнято широкими масами, як належить. Держави претендували на іменування «християнські», і народи їх носили маску благочестя, «а сили її зреклися» (2 Тим. 3, 5): жили і живуть як язичники. Як не дивно, але саме християнські держави століттями тримали велику частину всесвіту в залізних лещатах рабства; в останні ж роки огорнули світ похмурою хмарою очікування апокаліптичного вогню: «А нинiшнi небе­са i земля... зберiгаються для вогню на день суду i погибелi нечестивих людей» (2 Петр. 3, 7; Лк. 21, 34-35).


У сучасній кризі християнства серед народних мас цілком виправдано угледіти бунт природної совісті супроти тих збочень, яким піддалося євангельське вчення в його історичній долі.


Ми знову живемо в атмосфері перших віків нашої ери: нам «дано ради Христа не тiльки вiрувати в Hього, але й страждати за Hього» (Флп. 1, 29). Не раз приходила до мене радість від думки, що моє життя в його головній частині збіглося з гоніннями на християнство: це дає мені гостріше відчувати себе християнином, усвідомлювати ні з чим незрівнянну честь у подібні часи слідувати за Єдинородним Сином Отця в Його шляху на Голгофу. Гоніння - скрізь, але в різних формах. Однак жодне з них не легке. Нехай Бог любові позбавить всяку душу від лиха бути гонителем хоча б щодо єдиного «з цих малих» (Мф. 18, 10).
ШАПКА1.jpg