Про молитву: Найважливіше диво нашого буття



«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».

Забуття про онтологічний характер Імен Божих, відсутність досвіду цього в молитвах і тайнозвершеннях спустошила життя багатьох. Для них молитва і самі таїнства втрачають свою вічну реальність. Літургія стає з Божественного акту простим спогадом, психологічним або ментальним. Багато людей дійшло до того, що вважають молитву марною втратою часу, особливо якщо по їхніх молитвах про наші життєві потреби не відбулося того, про що вони просили...


А єднання з Богом нашого єства - чи не є найважливішим дивом нашого буття? Це є та «блага частка», яка не віднімається від нас смертю. Факт воскресіння нашого в Богові - ось що перебуває в центрі нашої уваги як останній сенс нашого явлення у світ. Любов до Христа, що заповнює всю людину, радикальним чином змінює наше життя. Він - Боголюдина - поєднав в Самому Собі цих двох, і через Нього ми маємо доступ до Отця. Чи є щось більше, чого можна прагнути?

Ті, що полюбили Христа і Ім'я Його, насолоджуються читанням Євангелія і загалом Святого Письма. Імена Божі, Сенс і Світло, що сходять від них, ваблять до себе дух людини, і він нічим іншим не може захопитися. З яким високим натхненням говорить Петро: «Немає iншого iменi пiд небом, даного людям, яким належало б спастися нам» Або: «Срiбла й золота у ме­не нема; а що маю, те даю тобi: в iм’я Iсуса Христа Hазорея встань i ходи» (Діян. 4:12; Деян. 3:6).


У іншому випадку апостоли «однодушно пiднесли голос до Бога й сказали: «Владико Боже, Що створив небо, й землю, i море та все, що є в них!.. споглянь на погрози їхнi (царів і володарів світу цього: Іродів І Пилатів з язичниками й людьми ізраїльськими) i дай рабам Твоїм з усiєю смiливiстю промовляти слово Твоє, коли Ти простягаєш руку Твою на те, щоб зцiлення, знамення й чудеса творилися iменем Святого Сина Твого Iсуса». I пiсля молитви їхньої захиталося мiсце, де вони зiбра­лись, i сповнилися всi Духа Святого, i промовляли слово Боже з дерзновенням... i велика благодать була на всiх них» (Діян. 4: 24-33).


І так все Святе Письмо від початку до кінця сповнене свідченням про Бога через Імена Його. І не перестає насолоджуватися дух наш під час зустрічі зі святими словами, і благословляє душа Бога, що дав нам цей безцінний дар.

ШАПКА1.jpg