Про молитву: Його слухайте!


«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».


Захоплює нас краса сотвореного світу, але одночасно з ще більшою силою прагне наш дух до нетлінної краси Безначального Божого Буття. З дивовижною ясністю Господь Ісус відкрив нам надсвітове світло Небесного Царства. Споглядання цієї краси звільняє нас від наслідків падіння, і благодать Духа Святого відновлює в нас первозданний образ і подобу Божу, явлений нам Христом у нашій плоті; і тепер прикликання Його Імені є нашою невпинною молитвою:


«Господи, Ісусе Христе, Спасе наш, помилуй нас і світ Твій».


Ця молитва в своєму останньому втіленні єднає нас цілком з Христом. Людська іпостась тоді не знищується, не розчиняється у Божественному Бутті, як крапля води в океані. Особистість людини незнищенна у вічності. "Я Є СУЩИЙ"; «Я є... істина і життя». «Я Світло для світу» (Ін. 8: 58, 14: 6, 9: 5). Буття, Істина, Світло - не абстрактні поняття, безособові сутності - «ЩО», а - «ХТО». Там, де немає особистісної форми буття, там немає і живого; подібно до того, як немає там ні добра, ні зла, ані світла, ані темряви. Там взагалі нічого не може бути: «Без Нього ніщо не сталося, що сталося. У Ньому було життя…» (Ін. 1: 3-4).


«Господи, Ісусе Христе, Сину Бога Живого, помилуй нас і світ Твій».


Коли до прикликання Імені Ісуса єднається пришестя несотвореного Світла, тоді особливо очевидно відкривається нам значення цього Імені; тоді можливий досвід «Царства Божого, що прийшло в силі» (Мк. 9, 1), і дух молитвеника чує голос Отця: «Цей є Син Мій Улюблений, Його слухайте!» (Мк. 9: 7). І ми молимося:


«Господи, Ісусе Христе, Єдинородний Сину Отця, помилуй і спаси нас».

ШАПКА1.jpg