Про молитву: в Ім'я убитого за проповідь любові



«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».

Люди, носії лише відносної правди, в фанатичній боротьбі за перемогу їх ідеї розкладають цілісність буття, і в кінцевому підсумку приводять все до загибелі. У своєму засліпленні вони абсолютизують позитивний аспект їхньої політичної доктрини і готові усувати всіх тих, хто хотів би побачити життя всесвіту побудованим на кращих, більш гуманних засадах, і звичайно, перш за все, - на заповідях Христа, убитого за Свою проповідь любові. У сучасному світі євангельські слова Христа набувають особливо актуального характеру: «Почуєте про війни і чутки про війни. Глядіть, не жахайтесь, бо належить усьому тому... і вас (християн) зненавидять усі народи через ім’я Моє... і через збільшення беззаконь охолоне любов... і тоді прийде кінець!» (Мф. 24: 6-14).


«Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас і світ Твій».


Світ увесь занурений у чвари: між державами з різними соціальними устроями, між расами і класами, віруваннями й ідеологіями, і подібне. За сучасних засобів масових руйнувань і знищення всі й скрізь живуть в атмосфері «чекання біди, що йде на всесвіт» (Лк. 21, 26).


І ось, ми стоїмо перед плетивом складних парадоксів. З одного боку, ми не можемо залишатися спокійними, бо ми належимо до сім'ї людської, зі спільними у багатьох моментах долями; з іншого - слова Христа: «Коли ж це почне збуватися, тоді ви випростайтесь і підійміть голови ваші, бо наближається визволення ваше» (Лк. 21, 28). Не тут доречно докладніше зупинятися на описі вже наявних процесів апокаліптичної напруги; але ми не облишимо сильної зброї, яку дав нам Господь, - молитву:


«Господи, Ісусе Христе, Сину Бога Живого, помилуй нас і світ Твій».


І доки це буде практично можливим - звершення літургійної жертви.

ШАПКА1.jpg