Про молитву: В надії прощення і примирення в Ім'я Його



«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».

В умовах сучасного світу молитва вимагає надлюдської мужності, адже їй протистоїть сукупність космічних енергій. Встояти в нерозсіяній молитві означає перемогти на всіх рівнях природного існування. Шлях цей довгий і тернистий, але надходить мить, коли промінь Божественного Світла проріже густий морок і створить перед нами прорив, крізь який ми побачимо Джерело цього Світла. Тоді молитва Ісуса набуває вимірів космічних і метакосмічних.

«Вправляй себе в побож­ностi, бо тiлесна вправа мало ко­рисна, а благочестя корисне на все, маючи обiтницю життя теперiш­нього i майбутнього. Слово це вiр­не i всякого прийняття гiдне. Бо ми для того i трудимося... що уповаємо на Бога Живого, Який є Спасителем усiх людей... Проповiдуй це i навчай» (1 Тим. 4: 7-11). Слідувати цьому вченню апостола буде найвірнішим шляхом до Шуканого нами.


Ми не думаємо про штучні засоби досягнення обоження: ми віруємо, що Бог прийшов на землю, і відкрив нам таємницю гріха, і дав нам благодать покаяння, і ми молимося: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного», - в надії прощення і примирення в Ім'я Його. Слів «помилуй мене грішного» ми не облишаємо все наше життя. Повна перемога над гріхом можлива не інакше, як через вселення в нас Самого Бога, що і буде обоженням нашим, через яке стане можливим безпосереднє споглядання Бога, «як Він є». Повнота християнської довершеності в межах землі недосяжна.

Святий Іоан Богослов пише так: «Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Який у лоні Отця, Він явив» (Ін. 1, 18). І він же стверджує, що в прийдешньому віці наше обоження завершиться, тому що «побачимо Його, ЯК ВІН Є» (1 Ін. 3: 2). «...Кожний, хто має цю надiю... очищає себе, бо Він чис­тий... Кожний, хто перебуває в Ньому, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його i не пізнав Його» (1 Ін. 3: 3-6). Корисно увібрати сенс цього послання, щоб прикликання Імені Ісуса стало дієвим, спасительним; щоби «ми перейшли зі смерти в життя» (1 Ін. 3, 14), щоб ми зодягнулися силою Звище (пор.: Лк. 24, 49).

ШАПКА1.jpg