Про молитву: Відмовитися від звинувачень, заздрості, боротьби



«Чернецтво Волині» продовжує переклад і публікацію книги «Архімандрит Софроній (Сахаров) - Про молитву. Про молитву Ісусову».

Кожному християнину необхідне постійне устремління до Світла Христа і рішучість перетерпіти всі наслідки такого устремління в межах землі. Тільки тоді досягаємо ми усвідомлення євангельського слова, і приходить воно без можливості «спостереження» того, як це відбувається, тому що мова йде про невимовно реальне перебування з нами Бога.

У будь-якій іншій сфері людської культури можливе спостерігання «прогресу», але не в нашому житті. Часто Дух Святий відступає від нас за ті чи інші порухи серця нашого або думки нашої. Але можливий відхід і через те, що цей Дух бачить нас заспокоєними і задоволеними вже отриманим або досягнутим, і відступає, щоб показати нам, як ми ще далекі від того, якими маємо бути...


Ченцеві звершувати духівницьку роботу зовсім не просто. З одного боку, йому особисто КОРИСНО, коли про нього люди мають доволі негативну думку, оскільки засудження з боку людей допомагає йому смирятися. Від сповненого болем серця підноситься до Бога глибша молитва. Легше дається волання до Бога про порятунок всього світу, адже сам він живе стражданням, подібним до страждання дуже великої кількості людей на землі.


З іншого боку, якщо людина звершує служіння духівника, то будь-яке погане слово про нього викликає недовіру до нього з боку осіб, які потребують повчання, утішення, підтримки. Смуток його стає подвійним: за себе самого, що живе недостойно званню своєму, з іншого - за шкоду, що завдається всій Церкві, всьому людству, коли руйнується авторитет священнослужителів. Непослух слову духівників рівносильний відкиданню слова Самого Христа. (Хто вас приймає, той Мене приймає, і хто зневажає вас, той Мене зневажає).

Так важливо, щоб серед священиків або єпископів була справжня взаємна повага, шана. Щоб припинилися між ними звинувачення один одного, боротьба за владу, заздрість до тих, хто має перевагу в обдаруваннях. Навіть якщо і є певні недоліки в тому або іншому служителі Церкви (а хто досконалий серед людей?), - краще вселяти вірним довіру до тих священиків, до яких вони легко могли б практично звертатися, з огляду на географічні умови чи інші обставини.

Саме довіра християн до священнослужителів буде джерелом натхнення для останніх для того, щоб промовити щире слово. Ми знаємо зі слів Самого Господа, що на сидінні Мойсеєвому сидять недостойні особи, і все ж Христос говорив народу, щоб вони дослухалися до своїх пастирів, дотримувалися сказаного ними, не наслідуючи їх способу життя або діянь.


Старець Силуан не мав духівника протягом всього свого монастирського життя. Звертався до того, хто в поточний момент був ближчим, вільнішим прийняти. Попередньо він молився, щоб Господь благоволив щодо нього і через духівника дав йому відпущення гріхів і зцілення душі.

ШАПКА1.jpg