Невпинне причащення: у священиків немає жодної відмінності від мирян


Продовжуємо переклад книги преподобного Никодима Святогорця і святителя Макарія Коринфського «Книга душекорисна про невпинне причащення святих Христових Таїн».

Відповіді

на заперечення проти невпинного причащення Святих Христових Таїн


Заперечення 1


Існують деякі благоговійні люди, які, не знаючи Писань, коли побачать якогось християнина, що причащається часто, перешкоджають йому і дорікають, кажучи, що так робити можна тільки священикам. І якщо ти хочеш часто причащатися, кажуть, тоді ставай і ти священиком.


Таким людям ми відповідаємо не нашими власними словами, а словами Святих Писань, священних Соборів, святих і вчителів Церкви. Ми говоримо, що служіння священиків полягає в тому, щоб вони приносили Божественні Дари і щоб через них, як органів Святого Духа, Його зішестям, відбувалося освячення цих Дарів. А також щоб вони були заступниками народу перед Богом і виконували інші священнодійства, які не може виконувати непосвячений у сан. Коли ж настає час причащення і вони збираються причаститися, тоді у священиків немає жодної відмінності від мирян або ченців, крім того єдиного, що священики подають [Причастя], а миряни приймають, а також що священики причащаються у вівтарі й безпосередньо, без священної лжиці, миряни ж і монахи – поза вівтарем і за допомогою священної лжиці.


У тому, що це істина і що в причащенні священики не мають жодної відмінності від мирян, нехай буде свідком божественний Златоустий, який каже: «Один Отець нас народив. Усі ми одні й ті самі вистраждали пологи». Тобто всі від однієї матері народилися – святої Купелі. «Одне й те саме Пиття всім дається». Тобто кров Господня дана всім: і священикам, і мирянам. «І навіть не просто одне й те саме [Пиття], але й із однієї Чаші. Адже Отець, бажаючи звести нас до ніжної любові, придумав те, щоб ми всі пили з однієї Чаші, яка є символом надзвичайної любові» (Бесіда 32 на Євангеліє від Матфея. Св. Иоанн Златоуст. Творения. Т. 7. Кн. 1. СПб., 1901 (репринт: М.; 2000). С. 359-360). І в іншому місці каже: «У деяких речах священик нічим не відрізняється від мирянина. Коли, наприклад, слід причащатися Страшних Таїн, усі ми удостоїмося однаково того самого, не так, як у Старому Завіті: одне їв священик, а інше – непосвячений. Адже закон не дозволяв народу їсти те, що їв священик. Нині ж не так, але всім одне Тіло пропонується і Чаша одна» (Тлумачення на Друге Послання апостола Павла до Коринфян, Бесіда 18. Св. Иоанн Златоуст. Творения. Т. 10. Кн. 1. СПб., 1904 (репринт: М., 2004). С. 632). Іншими словами, тепер під благодаттю Євангелія для всіх одержується готовим на Святому Престолі одне й те саме Тіло Господа і одна й та сама Чаша.


Симеон Солунський пише: «Причащатися слід усім вірним. Це не є служінням лише архієрея, але його служіння в тому, щоб священнодіяти це Всесвяте Тіло Христове і Кров і всім вірним подавати їх для причащення, бо лише для цього вони і призначені» (Розмова про св. священнодії).

ШАПКА1.jpg