Невпинне Причастя: зберігаєш у цілісності всі священнодії Божественної Літургії



Продовжуємо переклад книги преподобного Никодима Святогорця і святителя Макарія Коринфського «Книга душекорисна про невпинне причащення святих Христових Таїн».

Однак ти кажеш: «Я недостойний». Тоді ти недостойний брати участь і в молитвах, тому що Святий Дух сходить не тільки на попереду розміщені [Святі Дари], але й на ці піснеспіви. Хіба ти не бачив, як раби володарів своїх спочатку миють трапезну, прибирають дім, а потім уже пропонують страви? Це робиться в нас за допомогою молитов, за допомогою виголосу диякона: ми, як губкою, омиваємо церкву, щоб Тайни були запропоновані в чистій церкві і не знайшлося в ній жодної плями, жодної вади.


Нечисті очі недостойні бачити цього видовища, осквернені вуха недостойні чути [ці піснеспіви]. Бо так наказує закон: якщо навіть тварина хотіла наблизитися до Синайської гори, то мала бути побита камінням. Так, вони були недостойні перебувати навіть біля підніжжя гори, хоча пізніше наблизилися і бачили місце, де був Бог. Потрібно було наближатися і споглядати згодом. А коли був [Бог], треба було піти».


Так і ти, християнине, якщо недостойний наприкінці Літургії наблизитися і побачити Бога, тікай ​​разом з оголошеними, бо [продовжує Золотоуст] «нічого більшого, ніж вони, не маєш. Адже це не одне й те саме: ніколи не причащатися [будучи нехрещеним] і [після Хрещення], сподобившись Причастя, виявитися грішним і недостойним причащення.


Хотів би сказати вам ще більше і страшніше, але щоб не перевантажувати ваш розум, достатньо і цього. Адже ті, хто не збагне цього, не зможуть навчитися і з більшого.


Отже, щоб наші слова не послужили для ще більшого осуду вас, просимо вас не про те, щоб ви не приходили, а про те, щоб ви зробили себе достойними і присутності [на Літургії], і Причастя.


Скажи мені, будь ласка, якби якийсь цар наказав: «Той, хто вчинить таке зло, нехай не наближається до моєї трапези», то заради цієї честі хіба ви не захотіли б докласти всі можливі сили ваші, щоб захистити себе від зла? [Коли ж священик запрошує нас підійти причаститися, тоді] Господь нас закликає зійти на небеса, на трапезу великого і дивного Царя, а ми відмовляємося, і зволікаємо, і не поспішаємо, і не прагнемо цього. І яка надія на спасіння нам залишається? Ми не можемо сказати, що нам перешкоджає хвороба або природна схильність, – негідними робить нас лише наше недбальство» (Бесіди на Послання до Ефесян. Бесіда 3).


Чуєш, брате мій, що каже цей великий учитель Церкви? Що недостойні приходити на Літургію ті, котрі, не маючи перешкоди, не готові причаститися?


Але що ти відповідаєш? Що, оскільки справи складаються так, то не ходитиму взагалі на Літургію.


Ні, брате мій, ні. І це тобі не дозволяється робити, бо тоді ти підлягаєш відлученню, як визначає Святий і Вселенський П'ято-шостий Собор, говорячи: «Якщо хтось – єпископ, чи пресвітер, чи диякон, чи хто-небудь із зарахованих до кліру, чи мирянин, не маючи ніякої поважної причини або перешкоди, через які надовго був усуненим від своєї церкви, але, перебуваючи в місті, три неділі підряд протягом трьох тижнів, не прийде на молитовні церковні зібрання, то клірик нехай буде виключений з кліру, а мирянин нехай буде позбавлений церковного спілкування» (Правило 8о). Тобто той, хто перебуває в місті і не ходить до церкви три тижні [підряд], якщо він священнослужитель, то повинен бути позбавлений сану, а якщо мирянин, то має бути відлучений. Те ж саме визначає і Сардикійський святий Помісний собор у своєму 11-му Правилі.


Отже, ти підлягаєш покаранню відлученням, любий, якщо не робиш те й інше, тобто не ходиш на Літургію і не готуєшся, наскільки можеш, причаститися, якщо немає у тебе перешкод. Ні перше ти не можеш порушити, ні друге.


Адже якщо ти всього цього не порушуєш, то зберігаєш у цілісності всі священнодії Божественної Літургії, як ми раніше зазначили, і не порушуєш чину, який отримала Церква від Самого Господа нашого, від апостолів, від Соборів, а також і від святих. А чин такий: Святий Хліб повинен розділятися на кожній Літургії, і ті вірні, які не мають перешкоди, повинні приходити причащатися.


ШАПКА1.jpg