ШАПКА1.jpg

    відкривати помисли потрібно лише смиренним і доброчесним отцям




    Свято-Миколаївський монастир продовжує публікувати книгу "Чернече життя: за висловами про нього святих отців подвижників", яка вийшла у 1885 р. у Києво-Печерській Лаврі.


    Раніше ми опублікували статтю про те, що життя ченців установлене за вказівкою ангела.


    Нема більш надійного шляху до спасіння, як відкривати свої помисли найбільш розсудливим отцям і мати їх провідниками до доброчинності, а не слідувати власним помислу і міркуванню. А через недосвідченість, невправність, простоти одного або кількох отців не належить побоюватися відкривати свої помисли більш досвідченим отцям. Бо і вони не за власним спонуканням, але через навіювання від Бога і Божественного писання заповідали молодшим запитувати старших... як і через Пророка Господь говорить: запитай батька твого, і він розповість тобі, старців твоїх, і вони скажуть тобі (Втор. 32, 7).


    Справжня розсудливість набувається тільки істинним смиренням, якого першим доказом буде відкривати отцям не тільки те, що робимо, але й про що думаємо; ні у чому не довіряти своєму помислу, але у всьому слідувати наставленням старців і вважати хорошим або добрим тільки те, що вони вважають таким. Таке життя не тільки допомагає ченцеві безпечно перебувати в істинній розсудливості і на правильному шляху, але і збереже його неушкодженим від усіх сітей диявольських. Бо неможливо впасти від бісівського зваблення того, хто своє життя провадить не за своїм судженням, а за порадою тих, хто досяг успіху. Бо перш ніж хтось удостоїться дару розсудливості, саме виявлення і відкриття перед отцями злих помислів послаблює їх і викорінює. Бо як змій, витягнутий з темної нори на світло, намагається втекти і сховатися: так і злі помисли, будучи виявлені відвертим зізнанням і сповіддю, намагаються втекти від людини.


    Те ж говорять інші Св. Отці: Преподобний Авва Дороѳей пишет: Премудрий Соломон говорить в Притчах: При нестачі піклування падає народ, а при багатьох радниках благоденствує (Пр. 11, 14). Чи бачите, браття, силу цього вислову? Бачите, чого вчить нас Святе Писання! Воно напоумлює нас не покладатися на самих себе, не вважати себе розумними, чи не вірити тому, що можемо самі управляти собою, бо ми маємо потребу в допомозі, потребуємо тих, хто наставлятиме нас у Бозі. Нема більш нещасливих і ближчих до смерті людей, ніж ті, хто не має наставника на шляху Божому.


    Св. Василій Великий в слові про подвижництво говорить: якщо з благодаті Божої знайдеш (а шукаючи, неодмінно знайдеш) учителя добрих діл, то спостерігай за собою, щоб не чинити тобі нічого всупереч волі вчителя. Бо все, що робиться без нього, є певне викрадення і святотатство, що веде до смерті, а не до користі, хоча б діло твоє здавалося тобі добрим.


    Як яйця, пише Св. Іоан Ліствичник, що зігріваються під крилами, оживають, так і помисли, не відкриті отцю духовному, перетворюються в діла (Ліств. Сл. 26-е § 21-й).


    Хто іноді слухається, а іноді не слухається отця, той подібний до людини, яка до хворого свого ока одночасно прикладає лікарську мазь, а до іншого - вапно: бо Св. Писання говорить: Коли один будує, а інший руйнує, то що вони одержать для себе, крім стомлення? (Сир. 34, 23) (Сл. 4-е § 60).


    Той, хто відкриває всякого змія своєму наставнику, показує справжню до нього віру, а хто приховує щось, той ще блукає по безпуттю. (Сл. 4-е § 46).


    Як той, хто не має провідника, легко заблукає на своєму шляху, хоча б і дуже був розумний, так і той, хто йде самовладно шляхом іночеським, легко гине, хоча б і всю мудрість світа цього знав (Сл. 26-е § 51).


    Як корабель, що має гарного стернового, за допомогою Божою, без шкоди входить до пристані, так і душа, маючи доброго пастиря, сходить на небо, хоча й багато гріхів колись зробила. (§ 50-й).


    Від цього послуху народжується смирення, від смирення - дар розсудливості (духовної), від розсудливості – дар розгляду, а від цього - прозріння. Хто ж не прагне йти добрим шляхом послуху, бачачи що від нього витікають такі блага? Про цю велику чесноту і добрий Співець сказав: і з благости Твоєї Ти все приготував для бідного (Пс. 67, 11) послушнику пришестя Твоє в серці його (Сл. 4-е § 105).


    Вас також зацікавить наступна стаття:

    «Чернече життя»: смиренномудрий, убоголюбивий наставник